Адміністрація президента "дотиснула" народних депутатів. 2 червня вони 335-ма голосами проголосували за зміни до Конституції стосовно правосуддя. Окремо по фракціях "герої" виглядають так: "БПП" - 138 депутатів, "Народний фронт" - 80, "Опозиційній блок" - 38, Радикальна партія - 1, "Батьківщина" - 13, "Відродження" - 22, "Воля народу" - 18, а також 25 позафракційних. Від партії "Самопоміч" закон не підтримав жоден депутат. Фактично повна ідилія умовних "майданних" депутатів з колишніми "регіоналами" і їхніми сателітами, пише газета "День".

Переконувати депутатів проголосувати за конституційні зміни в парламент приїхав президент Петро Порошенко. Також був присутній у повному складі Кабінет міністрів. Агітував Петро Порошенко з особливим спортивним азартом. За словами глави держави, це реальна реформа, яка "поверне українцям право на правду", а також він заявив, що "отримав на це благословення пресвятих батьків". Крім того, Петро Олексійович повідомив, що схвалити зміни до Основного Закону закликали і західні партнери.

Те, що нинішня влада опинилася в ситуації, коли її ззовні змушують змінювати Конституцію країни, винна насамперед вона сама. Показовий приклад - Мінські угоди, завдяки яким Кремль загнав у пастку офіційний Київ і переконав Захід стати на цей шлях. Про відсутність же боротьби з корупцією в Україні американські і європейські партнери говорять досить давно і відкрито, проте реальних кроків з цього приводу в нашій країні так і не робиться. Зате є офшорний скандал.

"Щоб прибрати корупцію, ми вводимо норму єдності судової практики, - коментує Леонід Ємець, народний депутат від "Народного фронту". - Тому пленум Верховного суду буде приймати судову практику для тих чи інших спорів, в результаті через 5-6 років кількість судових суперечок зменшиться на порядок. Це ми зміцнюємо іншими процедурами: ліквідуємо Вищий адміністративний, Господарський, спеціалізований суди як рудименти режиму Януковича і Кучми для контролю владою судових процесів. Всі судді Верховного суду звільняються, а нові люди набираються через конкурси - це не тільки судді, а й люди не з системи - адвокати і вищі навчальні заклади з досвідом не менше 10 років. Запроваджується Антикорупційний суд, який буде займатися питаннями, підслідними НАБУ".

Зауважимо, що з самого ранку четверга депутати встигли схвалити в першому читанні закон про судоустрій і статус суддів, який безпосередньо пов'язаний зі змінами до Конституції. "Цей закон повинен вирішити проблемні питання, в результаті чого буде чесний і справедливий суддя", - говорить Леонід Ємець.

Деталі конституційних змін, звичайно, мають велике значення, і їх ще неодноразово будуть аналізувати, але найбільша проблема полягає в іншому. Суддя Конституційного Суду (2006-2015 рр.) Віктор Шишкін на цьому неодноразово наголошував. "У першу чергу, щоб проштовхнути ці зміни, президент у черговий раз через коліно зламав народних депутатів - це до питання якості парламентаризму в парламентсько-президентській республіці, - коментує Віктор Шишкін. - Про те, як "працювали" з депутатами, зокрема використовуючи тиск "чорною касою" Партії регіонів, мені особисто розповідав один з парламентаріїв. Тепер - про головне. Зміни до Конституції - це колабораціонізм, це участь у грі Путіна за його відбілювання на міжнародній арені. І в цій доктрині наша влада йому реально підіграє. По-перше, президент не виконав свого конституційного обов'язку - не запровадив воєнний стан за наявності воєнного вторгнення військ іншої держави на нашу територію, що одночасно дає підстави для проведення законної мобілізації (пункт 20 статті 106 Конституції). По-друге, якщо у нас немає умов воєнного стану, то чому тоді йдуть фронтові бої із застосуванням танків, артилерії, військово-повітряних сил і тисячі загиблих при захисті незалежності України, є мільйони біженців? А за умов воєнного стану Конституцію не можна змінювати (ч.2 ст.157). Додатково підкреслюю - в умовах воєнного стану, а не після його запровадження. І це не тільки чиста теорія права, а зовнішньополітична катастрофа України. Таким чином ми підтверджуємо, що у нас немає агресії Путіна, який на весь світ розповідає, що у нас "громадянська війна". Тобто мало того, що президент фактично підпорядкував собі суддівську гілку влади, так ми ще підіграли Путіну, показавши світу, що у нас "внутрішній конфлікт".

Саме ж голосування в парламенті продемонструвало, що у Верховній Раді фактично відсутня реальна опозиція. Неголосування двох фракцій, як показує практика, може бути пов'язано не так з ідейними переконаннями, як з відсутністю певних домовленостей з інших питань. А ті, хто проголосував "за", пояснюють своє рішення необхідним компромісом або тиском ззовні, насправді допомагають вибудовувати в країні вертикаль влади під президента, створюючи, таким чином, помилкову систему координат. Питання тільки - заради чого? Наразі точно не заради реформ. Суть змін до Конституції не в їх протягуванні за будь-яку ціну, а перш за все в правовій культурі, пишуть Іван Капсамун, Дмитро Кривцун у статті "Зміни до Конституції - зі "спортивним азартом" в газеті "День".

Градус напруження під час дискусії про судові законопроекти зашкалював. Попередні політичні домовленості могли впасти як картковий будиночок. І щоб рішучість депутатів не видуло протягом сумнівів і популізму, до парламенту ближче до "години Х" прибули президент Петро Порошенко, весь склад уряду на чолі з прем'єром Володимиром Гройсманом і навіть екс-прем'єр, голова партії "Народний фронт "Арсеній Яценюк.

І це спрацювало. Депутати ухвалили нову редакцію закону "Про статус суддів і судоустрій" і внесли відповідні зміни до Конституції.

Народні депутати з подачі президента повернули в Україні трирівневу систему судів. Як і до 2002 року, будуть діяти: перша інстанція - місцеві суди, друга - апеляційні, третя - касація у Верховному суді. Засновані за Віктора Януковича спеціалізовані суди - Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд, Вищий спеціалізований суд у кримінальних справах - скасували. У той же час створять два нових суди - Вищий спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності та Вищий спеціалізований антикорупційний суд, в якому, до речі, вершити правосуддя дозволять навіть іноземцям.

З осені парламент втратить право призначати і звільняти суддів. Цього права позбудеться і глава держави. У президента залишаться лише церемоніальні функції.

Депутати підвищили вимоги до кандидатів в судді, в тому числі і вікові. Відтепер суддею можна стати з 30 років (було з 25) до 65 років (було 60). Кандидат повинен мати диплом юриста і стаж роботи у сфері права не менш ніж п'ять років. Судовий досвід не обов'язковий. Це відкриває дорогу до судів для адвокатів, науковців.

Кожен кандидат пройде перевірку на профпридатність (нинішні судді - переатестацію). Знання представників Феміди перевірить Вища кваліфікаційна комісія суддів. Крім цього, передбачено "чистилище" деклараціями.

"Ми передбачили за законом, що суддя, вірніше, кандидат, який хоче бути суддею, повинен подати три декларації: декларацію про доброчесність, декларацію про свої доходи та доходи своїх родичів і конфлікти інтересів, всіх без винятку", - уточнив міністр юстиції Павло Петренко.

Якщо НАБУ встановить, що задекларовані доходи судді не відповідають рівню його життя, то в ВРП ініціює його звільнення. Згідно з ухваленими конституційними змінами, судді втрачають безмежну недоторканність, пише Олена Галаджій у статті "Судді отримуватимуть по 315 тисяч гривень на місяць" в газеті "КП в Украине".

Член Венеціанської комісії, юрист Марина Ставнійчук стверджує, що влада замість реформування судової системи зірвала її роботу. Неодноразові реорганізації суддівського корпусу, використання проти судової влади Закону "Про очищення влади" (що засуджувала Венеціанська комісія) й ухвалення Закону "Про забезпечення права на справедливий суд" призвело до того, що два роки були просто витрачені на розмови про судову реформу.

Сьогоднішніми змінами до Конституції стосовно правосуддя та ухваленням нового Закону "Про судоустрій і статус суддів" влада планує запустити четверту хвилю боротьби з правосуддям в Україні. "Абсолютно очевидно, що замість реформування і очищення судової гілки влади і суддівського корпусу вони намагаються повною мірою підпорядкувати собі судову владу в цілому і кожного окремого суддю, - каже Ставнійчук. - У зв'язку з тим, що попередні три хвилі не увінчалися успіхом, вчора вони прийняли зміни до Конституції і відразу новий закон про судоустрій і статус суддів пакетом. Це протизаконно".

Ставнійчук вважає, що, незважаючи на деякі прогресивні і позитивні норми, запропоновані президентом в конституційних змінах, їхня реалізація затягнеться на роки. "Приміром, новий орган - Вища рада правосуддя, - який буде відповідати за формування суддівського корпусу, обрання суддів, їхнє звільнення та переведення суддів, реально з'явиться в Україні тільки весною 2019 року - так прописано в змінах до розділу XV Перехідних положень Конституції, - каже юрист. - До цього його функції буде здійснювати нинішня Вища рада юстиції. Правда, за винятком членів Вищої ради правосуддя від з'їзду суддів, які повинні бути обрані не пізніше ніж через три місяці після набуття чинності закону про Вищу раду правосуддя. Тобто, всі залишаються на місці у Вищій раді юстиції, крім представників судової влади - їх потрібно змінювати. Те ж стосується і антикорупційних і патентних судів: поки вони будуть створені, організовані і реорганізовані - минуть роки. Це практично зводить нанівець адміністративну юстицію".

Екс-міністр юстиції Сергій Головатий впевнений в тому, що конституційними змінами щодо правосуддя вибудовується нова система юридичної України. "Будується нова система правосуддя, в яку входить і державне обвинувачення, і адвокатура, і виконання судових рішень, і сама організаційна система судової влади, - зазначає юрист. - У нинішній Конституції такого немає: в ній все розбалансовано, присутні пострадянські елементи. У проекті змін до Конституції вибудовується нова система правосуддя з усіма її складовими".

Сергій Головатий вважає, що одним з найважливіших змін є те, що в результаті реформи президент позбавляється повноважень, які він має сьогодні. "За нині чинною Конституцією, президент утворює суди. У державі, яка керується верховенством права, президент цього не може робити, - пояснює Головатий. - Тому в майбутньому суди будуть створюватися лише законом, тобто це буде робити Верховна Рада. Це європейський імператив - "законний суд". Є навіть така формула, що "рішення винесено законним судом". Які це будуть суди, скільки їх буде - все це буде визначено законом, президент же позбавляється цих функцій. "Крім того, на сьогодні перше призначення на посаду судді терміном на п'ять років здійснює президент. Це право у нього теж забирають. Питання добору, навчання, підготовки, кваліфікації, призначення, звільнення, дисциплінарної відповідальності - все переходить до судової влади, - пояснює Головатий. - "Шапкою" в системі судової влади буде виступати Вища рада правосуддя, який і сконцентрує у себе всі ці функції. До речі, вже не буде так званого випробувального терміну (коли суддю вперше призначали на п'ять років - ред.). Буде призначення суддів безстроково".

Але, як підкреслює Головатий, формально президент братиме участь у процедурі призначення суддів. "У країнах західної традиції демократії суддів на посади призначає глава держави (монарх або президент), або уряд, або міністр юстиції. В нашому випадку найвищої легітимності має президент як глава держави - він безпосередньо обраний народом. Уряд у нас створено ВР - представницьким органом народу. Тому, щоб забезпечити вищу легітимність, формально буде видаватися указ президента про призначення суддів". Про це пишуть Христина Зеленюк, Ілля Требор у статті "Судова реформа: що змінилося, за і проти" в газеті "Сегодня".