27 травня українці відзначатимуть Святу Трійцю. Вона припадає на 50-й день після Великодня. В Україні і на Черкащині зокрема існувало багато різноманітних традицій, які чітко визначали, як провести цей день, чого не можна робити і чим варто займатися. Хоча нині часи вже змінилися, але деякі звичаї не втратили актуальності.

Церква запевняє, що історія свята має глибоко християнські корені. В цей день на святих апостолів, послідовників Ісуса Христа, зійшов Святий Дух, який і символізує триєдність Бога. З цього дня Бог послав апостолам дар розмовляти різними мовами. І саме Трійця вважається днем народження Церкви. Тиждень після неї називається «Зеленими святами».

Усі православні храми у цей день прикрашені гілками берези, бузку, клену – вони символізують оновлення душі. Після Божественної літургії на свято Трійці у храмах здійснюється особлива служба з читанням уклінних молитов: священик читає молитви, стоячи на колінах у Царських вратах, лицем до віруючих, прихожани при цьому також встають на коліна, вперше після Великодня.

Напередодні свята треба навести порядок у будинку та у дворі. Після генерального прибирання, з давніх часів, дівчата прикрашали будинок зеленню. Для цього беруть гілки дерев, пахучі трави і ароматні квіти. Найчастіше використовують гілки горобини, берези, клена, а також м’яту, мелісу. Вважають, що рослини символізують достаток, хороший урожай, здоров’я, тривалість життя і захищають дім від злих сил.

З Трійцею пов’язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави і квіти після освячення в церкві вважають цілющими, тому з них заварюють чай. Росу, що випала в Трійцю, вважають дуже корисною для здоров’я і краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і вроду.

Українські традиції та обряди на Трійцю

Трійцю вважають кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову, то це є запорукою дружної, щасливої і міцної родини.

За народними повір’ями разом із Зеленими святками йшов русальний тиждень. Це час ворожінь, якими в основному захоплювалися дівчата. Вони плели і пускали на воду віночки. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега – просидить ще рік у дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то нескоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок – і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях, значить і життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей – вийти заміж їй в далеких краях.

В Трійцю дівчата ворожили ще на зозулі. Запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.

Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали для неї 2 яйця, знесених куркою в четвер, що символізували подружню пару. Смажити страву слід на круглій сковороді, господиня має проказати молитву.

Українські традиції та обряди на Трійцю

Цього дня існувала також низка заборон. Зокрема не можна прибирати будинок, прати, різати. Не варто призначати весілля на цей день. Але можна говорити про нього. Ні в якому разі не проводити жодні земляні роботи. Не можна рубати дерева, ламати гілки, колоти дрова.

Не варто відвідувати кладовище. Свято вважають настільки світлим і радісним, що в сам день Трійці не заведено особливо поминати померлих. Радять не гуляти біля води і не купатися у відкритих водоймах.

Існує повір’я, що на Трійцю не обходиться без потопельника. Здавна казали, що «русалки заберуть до себе». Не потрібно говорити про погане, злитися і заздрити.