Ми є свідками історичного падіння ціни на нафту, пишуть ЗМІ. У 1980-і через це розпався СРСР. Що це означатиме для сучасності?

Проблеми ринків, що розвиваються, тільки множаться - від Бразилії до Росії та Казахстану. Олії у вогонь підливають девальвація китайської валюти (можливо, увертюра до валютної війни в Азії) і заздалегідь прогнозоване підвищення облікових ставок у США й Великобританії, що привабить туди ще більше капіталів з решти світу.

Проблеми ринків, що розвиваються, тільки множаться, вважає оглядач El Pais Ігнасіо Фариса. "Все глибші сумніви щодо стану китайської економіки, раптове уповільнення глобальної торгівлі, падіння цін на сировину, а також завершення стимулювання економіки в багатьох країнах,котре все налижається, створили небезпечний порочне коло для цілої низки країн - від Бразилії та Індонезії до Туреччини та Росії", - пише автор.

Фінальними поштовхами до кризи стали девальвація юаня минулого тижня ("багато хто вважає, що це увертюра до валютної війни в Азії") і стурбованість майбутнім підвищенням облікових ставок у США й Великобританії. Бразильський реал від початку року ослаб до долара на 23%, колумбійський песо - на 22,4, турецька ліра - на 19,85%.

В останні тижні слабшають до долара російський рубль, південноафриканський ранд і малайзійський ринггіт. У результаті експорт цих країн стає конкурентоздатною, зате дорожчає більша частина доларових запозичень, відзначає Фариса.

Найтривожніше - втеча капіталів, вважає автор. За даними банку NN Investment Partners, за останні 13 місяців майже 1 млрд доларів перемістилися до США і Європи, де рентабельність нижча, але й ризики - теж. "Інвестори явно уникають ризиків на ринках, що розвиваються", - пояснив Альваро Ортіс, старший економіст відділу ринків, що розвиваються, в BBVA.

Інший експерт підкреслив вплив можливого підвищення ставки у Сполучених Штатах: "Починаючи з вересня, США будуть залучати більше капіталу з решти світу".

"Поки ми спостерігаємо за" Ісламським державою" та обговорюємо Іран, у світі відбувається щось набагато більш значне, - вважає колумніст The Washington Post Фарід Закарія. - Ми є свідками історичного падіння ціни на нафту: більш ніж на 50% менше ніж за рік. Коли подібне зниження відбулося в 1980-і роки, розпався Радянський Союз. Що це означатиме для сучасності?"

Автор статті передає слова колишнього директора BP з питань стратегії Ніка Батлера: "Ми очікуємо більш тривалого та сталого періоду низьких цін на нафту, аніж наприкінці 1980-х".

Закарія перераховує серед причин зниження цін на нафту рішення Саудівської Аравії продовжити видобуток на колишньому рівні, перспективи видобутку нафти в Ірані після скасування санкцій і більш ефективне використання енергії автотранспортом.

"На основні нафтовидобувні країни всюди чекає фінансова розплата, яку вони не бачили десятиліттями, або й ніколи", - пише журналіст.

"Як і у випадку з Уго Чавесом, популярність Володимира Путіна цілковито збіглася у часі з різким підйомом цін на нафту, що означало зростання російського ВВП, державних доходів і, як наслідок, держпідтримки для народу. Все це зараз піде назад", - прогнозує Закарія.

"Багато американських експертів і коментатори сподівалися на низькі ціни на нафту як на спосіб позбавити сумнівні режими у всьому світі легких грошей. Тепер це відбувається, але з такою швидкістю, яка може викликати неймовірну нестабільність і невизначеність у світі, і без того неспокійному", - підсумовує автор.

Після того як Китай несподівано девальвував національну валюту, все більше країн, що розвиваються, починають відчувати проблеми, пише німецьке ділове видання Handelsblatt. Особливо сильно дістається тим, чия економіка дуже залежить від експорту нафти в КНР: наприклад, Казахстану.

Так, казахський тенге відразу ж втратив рекордні 23%. Влада Казахстану відмовилися від підтримки своєї валюти і здійснила перехід до режиму вільно плаваючого тенге.

Оскільки Казахстан є одним з найбільших постачальників нафти в Центральній Азії, тенденція постійного зниження нафтових цін для нього "більш ніж шкідлива", мовиться в редакційній статті.

Аналітик "Ощадбанку Росії" Том Левінсон вказує, що, крім низької ціни на нафту, Казахстан страждає ще й через ослаблення російського рубля. "Девальвація юаня, ймовірно, буде додатковим фактором".

Все більше експертів вважають, що ціна на нафту падатиме й надалі й урешті перейде рубіж 40 доларів за барель. Причина такого тренду полягає в надлишкові нафти на глобальному ринку. Іран після ослаблення санкцій прагне збільшити експорт. Крім того, точиться запекла боротьба за владу на нафтовому ринку між найбільшим виробником - Саудівською Аравією - і США з їхнім фрекінгом, зазначається в статті.

Переклад InoPressa