2 березня в Брюсселі відбудуться тристоронні переговори між Україною, Росією та Євросоюзом із газової проблематики. Судячи із заяв Єврокомісії, основну увагу планується приділити суперечці щодо постачання газу до самопроголошених республік на Cході України.

Два тижні тому, 19 лютого, "Нафтогаз України" припинив газопостачання районам Донбасу, які контролюються бойовиками "ДНР" та "ЛНР". За твердженням Києва, це було пов'язано із пошкодженням газогону внаслідок боїв.

В так званій "ДНР" одразу заявили про намір перейти на прямий імпорт газу з Росії. Голова правління російського "Газпрому" Олексій Міллер у відповідь заявив про намір постачати в ці райони України додаткові 12 мільйонів кубометрів газу на добу. А прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв доручив опрацювати питання поставок газу на Донбас "в якості гуманітарної допомоги".

Увечері того ж дня голова правління "Нафтогазу України" Андрій Коболєв заявив, що його компанія не платитиме за цей газ. Адже такі постачання палива суперечать українсько-російському контракту, щодобовим заявкам української сторони та не піддаються жодному контролю з боку Києва.

Пошкоджений газогін був відремонтований ще до вечора 19 лютого, а постачання газу на Донбас - відновлене. Однак 20 лютого в самопроголошеній "ДНР" все одно заявили, що Києву за ці постачання не платитимуть. Москва ж почала погрожувати перекрити газ Україні вже у вівторок, 3 березня, за "невнесення "Нафтогазом України" березневої передоплати".

"Газпром" відбирає газ в України на користь "ДНР" та "ЛНР"

27 лютого на засіданні Кабінету Міністрів України Коболєв заявив про грубе порушення "Газпромом" умов контракту. Зокрема, 23 лютого замість оплачених 114 мільйонів кубометрів газу з Росії надійшло в Україну лише 47 мільйонів кубів, заявив Коболєв.

Він додав, що ці порушення задокументовані та передані урядові України, Єврокомісії та секретаріату Енергетичної співдружності. Коболєв також повідомив, що його компанія не мала можливості отримати оплату за поставлений на території самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" газ. "Підписати акт з терористами, звичайно, ми не можемо, але дати технічний розрахунок і показати лічильники, за якими видно, що газ надходив, ми можемо", – зазначив Коболєв.

Відбирання Росією газу із загальноукраїнського балансу та постачання його самопроголошеним республікам - це абсолютно неправові дії, сказав в інтерв'ю DW керівник Бюро комплексного аналізу та прогнозування Сергій Дяченко. За його словами, у такий спосіб здійснюється економічний тиск на Україну. Дяченко прогнозує, що тристороння зустріч в Брюсселі посприяє вичерпанню конфліктної ситуації та укладенню ще одного тимчасового контракту на постачання російського газу до України та ЄС навесні та влітку цього року.

"Росія діє нераціонально, не з економічних позицій, тому досягти нормальних домовленостей без участі Єврокомісії – неможливо", – сказав експерт. Він додав, що влітку Україна може взагалі не споживати російський газ, обходячись паливом, яке отримує з країн ЄС.

Доведеться домовлятись

Але тоді все одно залишається проблема накопичення запасів газу в українських підземних газосховищах (ПГС) на майбутню зиму. Директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України Валентин Землянський сказав DW, що саме "літній пакет" мав би стати головною темою зустрічі в Брюсселі. За словами експерта, існують два варіанти вирішення цієї проблеми: або зниження ціни російського газу для України цього літа, або участь ЄС у накопиченні запасів газу в українських ПГС.

Землянський нагадав, що минулої осені на переговорах України та Росії про "зимовий пакет" за посередництва ЄС йшлося про часткове фінансування Євросоюзом газопостачання в Україну. "Натомість ЄС, як завжди, висловив лише стурбованість, європейські підземні газові газосховища були цілком заповнені, а закачування газу до українських ПГС так і лишилося проблемою самого Києва", – сказав Землянський. За його словами, тепер Київ наполягатиме на закачуванні впродовж літа коштом ЄС в українські ПГС 12 мільярдів кубометрів газу, не менше половини з яких європейські споживачі зможуть використати наступної зими.