Один з найбільш грандіозних проектів науки XXI століття, метою якого є вивчення ранніх етапів існування Всесвіту, стартував в пустелі Атакама в Чилі, на території Європейської південної обсерваторії (ESO), повідомляє NEWSru.com.

Атакамський великий радіотелескоп ALMA (Atacama Large Milllimetre / Submillimetre Array) є найбільшим і найскладнішим телескопом в історії астрономічної науки. Він призначений для вивчення процесів, що відбувалися протягом перших сотень мільйонів років після Великого Вибуху, коли формувалося перше покоління зірок. Астрономи розраховують з його допомогою отримати нові дані, що пояснюють механізми еволюції Всесвіту.

Один з астрономів, що працює на телескопі ALMA, доктор Дієго Гарсія заявив, що робоче включення гігантської збірки радіотелескопів, що входять в комплекс, знаменує собою "новий золотий вік астрономії".

"Ми зможемо побачити початкові етапи формування Всесвіту, період, коли виникали перші галактики", - сказав науковець.

Науковці перевірили роботу телескопа, сфотографувавши за допомогою ALMA декілька галактик - "антен" NGC4038 і NGC4039, які нещодавно зіткнулися і залишили по собі слід із зірок у вигляді антен космічної "комахи".

Крім того, ALMA виявила в цих галактиках і в зоні їх зіткнення щільні молекулярні хмари - будівельний матеріал зірок, який неможливо побачити за допомогою "звичайних" телескопів.

У червні керівництво обсерваторії оголосило початок фази так званої "ранньої науки" - тобто використання телескопа в наукових цілях до його офіційного запуску. За перший місяць науковці запропонували близько тисячі проектів, і 100 з них були схвалені обсерваторією.

Зокрема, група науковців під керівництвом Девіда Уілнера (David Wilner) з Гарвардського центру астрофізики планує використовувати ALMA для спостереження за розвитком протопланетного диска, що обертається навколо зірки-"немовляти" AU Microscopii, яка почала своє життя всього 12 мільйонів років тому - це в 100 разів менше віку Сонця.

"Ми плануємо використовувати ALMA для спостереження за" пологовим будинком ", який обертається навколо цієї зірки. Наразі тільки цей телескоп здатний помітити невеликі" грудки "всередині каші з астероїдів, які можуть стати" зародками "майбутніх планет", - заявив Уілнер.

Інші науковці планують вивчити надмасивну чорну діру в центрі галактики Стрільця, а також розкрити секрет далекої галактики Хіміко, де нові зірки з'являються частіше, ніж передбачають теорії формування зірок.

Цей грандіозний дослідний центр - спільний проект країн Єврозони, США, Канади, Чилі та Японії. Крім воістину гігантського масштабу, обсерваторія вражає своїм бюджетом. На її будівництво вже витратили понад мільярд доларів.

Обсерваторія ALMA є інтерферометром - це мережа, яка об'єднує в даний час 20 гігантських антен, встановлених на високогірному плато в пустелі Атакама на кордоні між Чилі і Болівією на висоті 5000 метрів над рівнем моря, де повітря так розряджене, що практично не спотворює космічну картинку. Дані надходять в один з найпотужніших комп'ютерів на землі, він може виконувати 17 квадрильйонів операцій в секунду.

Антени розташовані на ділянці шириною близько 17 кілометрів. Маса кожної з 12-метрових антен становить 115 тонн, а вартість - близько 13 мільйонів доларів. Для їх доставки у високогір'ї Анд використовуються потужні 28-колісні тягачі масою 130 тонн, які забезпечені власною автономною системою навантаження і розвантаження. Будівництво інтерферометра планується завершити до 2013 року, коли в експлуатацію буде введено ще 46 антен. Тоді сумарна площа комплексу перевищить 150 квадратних кілометрів

Нагадаємо, що астрономи з Європейської південної обсерваторії (ESO) виміряли відстань до найвіддаленішої галактики і найвіддаленішого відомого людині об'єкта, який знаходиться більш ніж в 13 мільярдах світлових років від Землі і який ми бачимо таким, яким він був лише через 600 мільйонів років після Великого вибуху.

Нещодавно астрономи виявили у сузір'ї Лева зірку, яку досі просто не могли собі уявити. Зірка виявилася однією з найбідніших хімічними елементами важче гелію - з точки зору сучасної астрономії, таких зірок просто не може бути. Вважається, що відразу після Великого Вибуху Всесвіт "вміщував" лише 75% водню, 25% гелію і мізерно малу кількість літію та берилію.