Стефані Кінг із Сент-Ендрюського університету (Велика Британія) та її колеги спостерігали за 179 парами диких афалін біля берегів Флориди з 1988 до 2004 рік. Десять з них копіювали характерний "свист" одне одного, з допомогою якого дельфіни "представляються" співрозмовнику.

Подібне ще ніколи не фіксувалось.

Називали одне одного по іменах (якщо можна так висловитися) тільки учасники пар, що складалися з матері та дитинчати або дорослих особин, які подорожують і полюють разом, повідомляє "Газета.ua".

Скопійовані сигнали мали ту ж частоту, що й оригінальні, але або починалися на більш високій частоті, або були коротшими. Це говорить про те, що дельфіни не просто повторювали одне за одним.

Копіювання мало місце лише в тих випадках, коли пара розділялася, що змусило пані Кінг припустити, що дельфіни намагалися возз'єднатися. Вона вважає, що тварини кликали одне одного.

Джастін Грегг, представник проекту Dolphin Communication (США), закликає до більш обережної інтерпретації: мовляв, дельфіни могли копіювати характерний свист партнера просто через те, що вони часто його чують. Треба було продемонструвати, що дельфін, який почув своє "ім'я" на нього зреагував.

Філліс Лі з Стерлінгского університету (Велика Британія) зазначає, що наука не знає жодного виду, який користувався б такою вокальною мімікрією для спілкування. Утім, зазначає експерт, теоретично на це здатні папуги.

А ось американські дослідники з Національного фонду морських ссавців виявили в ДНК дельфінів генетичні особливості, які роблять цих мешканців морів несприйнятливими до такого захворювання, як діабет. За словами медиків, зараз з певністю можна говорити, що дельфіни не схильні до діабету другого типу.