Танення льодовикового щита, який покривав значну частину Північної Америки, стало головною причиною різкого похолодання, що почалося близько 12,8 тисячі років тому. Такого висновку дійшла міжнародна група науковців. Результати її роботи викладено в статті, опублікованій в авторитетному науковому журналі Nature у четвер, 1 квітня.

У період сильного похолодання клімату, що тривав близько півтори тисячі років, у деяких регіонах температура була нижчою за сучасну на 15 градусів, причому перехід від більш теплого клімату стався лише за десятиліття.

Дослідження, проведене Джуліаном Мертон з університету Сассекса та його колегами з Канади, дозволило довести гіпотезу, що причиною різких кліматичних змін стало танення гігантського льодовика, який покривав східну частину території сучасної Канади. Поштовхом до подальшого зниження температури став прорив прильодовикового озера Агассіс і потрапляння величезних мас прісної води в північну Атлантику.

Холодніша і легша прісна вода утворила своєрідний екран на поверхні океану. Він знижував температуру приповерхневого повітря, внаслідок чого утворилося значно більше льоду, що дрейфував, а Гольфстрім - тепла течія, яка визначає клімат майже всієї північної півкулі - виявився "обрубаний" і перестав досягати північних широт.

Автори роботи нагадують, що гіпотеза про фатальну роль озера Агассіс у наступі похолодання була опублікована в Nature ще 1989 року групою вчених під керівництвом Уоллеса Брекера. Проте точних доказів цього не існувало.

Команда Мертона знайшла останню відсутню ланку в цьому ланцюжку - сліди потужних потоків води, що ведуть від прильодовикового озера до океану. Вони вивчали відкладення в районі дельти річки Маккензі і виявили сліди сильної ерозії, які можна було пояснити тільки переповненням і проривом стародавнього льодовикового озера.