Астрономи з Європейської південної обсерваторії (ESO) виміряли відстань до самої далекої галактики і самого віддаленого відомого людині об'єкта, який знаходиться більш ніж у 13 мільярдах світлових років від Землі і який ми бачимо таким, яким він був лише через 600 мільйонів років після Великого вибуху, повідомляє РИА "Новости" з посиланням на журнал Nature.

Вперше ця галактика разом з кількома іншими була виявлена космічним телескопом "Хаббл" у січні 2010 року. Вчені розуміли, що відстань до цих об'єктів складає близько 10 мільярдів світлових років, проте точно визначити дистанцію засобами "Хаббла" було не можливо.

Група під керівництвом Метта Ленерта, співробітника Паризької обсерваторії, за допомогою телескопа VLT (Very Large Telescope) змогли точно визначити в однієї з цих галактик - UDFy-38135539 - червоне зміщення, тобто зрушення спектра в червону сторону, яке залежить від відстані до об'єкта. Її червоне зміщення виявилося рівним 8,5549.

"За допомогою телескопа VLT ми підтвердили, що галактика, котру раніше зафіксував "Хаббл", є самим далеким коли-небудь ідентифікованим об'єктом у Всесвіті", - говорить Ленерт.

Астрофізик Сергій Попов з Астрономічного інституту імені Штернберга заявив, що до цих пір самим далеким із відомих об'єктів вважався гамма-спалах з червоним зміщенням 8,2.

"Це не просто самий далекий об'єкт. Завдяки спільній роботі телескопа"Хаббл"(пошук галактик у так званому" надглибокому поле ") і великих телескопів ESO в Чилі (одержання спектрів для підтвердження червоного зсуву) вдалося "забратися" в принципово важливу область. Відкрилася можливість вивчати самі перші галактики ще в період їх формування - адже з моменту початку розширення ("Великого вибуху") до того моменту пройшло всього лише близько 600 мільйонів років", - сказав Попов.

Галактика UDFy-38135539 виявилася першим об'єктом, зафіксованим на одній з ранніх фаз історії Всесвіту, коли закінчувалася так звана "темна епоха" і настала "епоха реіонізаціі". Після Великого вибуху, коли Всесвіт охолов, електрони і протони рекомбінували в атоми водню, утворивши непрозорий водневий туман. Перші зірки та галактики своїм жорстким ультрафіолетовим випромінюванням знову "розкололи" атоми водню на протони й електрони, зробивши Всесвіт прозорим - цей період і називають ерою реіонізаціі.

"Це перший випадок, коли ми впевнені, що спостерігаємо одну з тих галактик, які розсіяли туман, котрий заповнював ранній Всесвіт", - сказала співавтор дослідження Ніколь Несвадьба з Інституту космічної астрофізики.

Несподіванкою для вчених стало те, що свічення самої UDFy-38135539 мабуть не так сильно, щоб розсіяти водневий туман. З цього вчені зробили висновок, що в неї повинні існувати більш тьмяні і менш масивні компаньйони, які допомогли зробити простір навколо галактики прозорим. Без цієї додаткової допомоги світло від галактики, неважливо, наскільки яскраве, могло бути заблоковане оточуючим водневим туманом, і ми не змогли б виявити його.

"Очікується, що запуск нового космічного проекту - телескопа Джеймс Веба - і нових наземних інструментів, наприклад, 32-метрового телескопа, дозволять в подробицях вивчити утворення перших зірок і галактик. Але суттєво, що вже зараз можна отримувати першу інформацію про настільки далеких (тут, правда, важливіше не відстань, а молодість, але в космології це одне і теж) об'єктах", - підкерслив Попов.

Зазначимо, що минулого року європейські науковці виявили першу планету за межами Сонячної системи, яка складається з каменя, як наша Земля. Вона розташовується дуже близько до своєї зірки, що відкидає можливість існування на ній якихось форм життя. Проте це велике відкриття для тих, хто намагається знайти життя у Всесвіті: у ній можуть існувати й інші подібні планети, де умови виявляться сприятливішими.