Живу клітину вперше у світі вдалося синтезувати американським науковцям. Дослідники розробили генетичну програму бактерії і ввели її в клітину, яка виконала роль матки, пише Бі-Бі-Сі.

Фахівці сподіваються, що з часом вони зможуть створювати бактерійні клітини, які вироблятимуть медикаменти та паливо і навіть, можливо, абсорбувати парникові гази.

Цю подію, звіт про яку публікує журнал Science, називають проривом в науці, проте скептики кажуть, що синтез живих організмів може спричинити чималий ризик.

Роботою керував доктор Крейг Вентер, який заснував інститут генних досліджень з відділеннями в американських штатах Меріленд і Каліфорнія. Раніше він з колегами вже створював синтетичний геном бактерії і пересаджував геном однієї бактерії в іншу. Тепер науковці сумістили обидва методи з метою створення "синтетичної клітини" - так вони самі називають своє творіння, незважаючи на те, що насправді синтетичною є не вся клітина, а лише її геном.

Доктор Вентер порівняв цю роботу з написанням програмного забезпечення для клітини: науковці скопіювали геном природної бактерії, потім розшифрували його, "розклали по поличках" усі складові, а потім за допомогою "машини синтезу" хімічним шляхом виготовили копію.

"Тепер ми маємо можливість брати нашу синтетичну хромосому і трансплантувати її в клітину-реципієнта, тобто в інший організм, - пояснює доктор Вентер. - Щойно ця нова програма упроваджується в клітину, клітина її прочитує і перетворюється на той вид, який прописаний у цьому генетичному коді".

Нова бактерія відтворила себе більше мільярда разів; в результаті з'явилися її копії, що містять синтетичну ДНК і підконтрольні їй. "Вперше синтетична ДНК узяла на себе повний контроль над клітиною", - говорить доктор Вентер.

Він і його колеги сподіваються з часом навчитися проектувати і будувати нові бактерії, які виконуватимуть корисні для людини функції. "Я думаю, потенційно це нова промислова революція, - вважає науковець. - Якщо ми зуміємо змусити клітини виробляти те, що нам потрібно, вони дозволять нам відірватися від нафтової соски і хоч би частково скоротити шкоду, завдану довкіллю, вловлюючи вуглекислоту".

Доктор Вентер та його співробітники вже працюють в союзі з фармакологічними і паливними компаніями над створенням хромосом для бактерій, які зможуть виробляти паливо і вакцини.

Скептики, проте, попереджають: не варто перебільшувати потенційні вигоди синтезу організмів. Так, доктор Хелен Уоллес з британської організації Genewatch UK, що спостерігає за дослідженнями в галузі генетики, заявила, що синтетичні бактерії можуть бути небезпечними. "Якщо випустити нові організми в навколишнє середовище, шкоди може вийти більше, ніж користі, - каже вона. - Випускаючи їх у зони забруднень - з метою очищення, - ви, по суті, створюєте забруднення іншого роду. Ми не знаємо, як такі організми поведуться на волі".

Багато екологів і правозахисників заявили за гарячими слідами, що уряд не готовий до регулювання цієї революційної сфери науки. "Це квінтесенція синдрому "ящика Пандори" - як розщеплення атома або клонування овечки Доллі. Ми всі стикнемося з наслідками цього тривожного експерименту... Він висуває нове коло проблем, до якого не готові ані уряд, ані суспільство", - йдеться в заяві дослідницької "зеленої" організації ETC Group.

На це доктор Вентер відповідає, що він сам "ініціює дискусії" про регулювання щодо нової наукової сфери і про етичні норми його діяльності.

"У 2003 році, коли ми створили перший синтетичний вірус, він став об'єктом пильного розгляду в сенсі етичності його використання і пройшов усі ступені, аж до Білого дому, - нагадує науковець. - Крім того, наші роботи ретельно перевірялися, у тому числі і в Національній академії наук США, а підсумки перевірок вилилися в детальний звіт у цій новій сфері. Ми вважаємо ці проблеми дуже важливими і закликаємо до продовження дискусій, в яких мають намір брати участь".

Що стосується етичних дискусій навколо синтетичного, або штучного, життя, то вони триватимуть. Професор Джуліан Савулеску з Центру практичної етики при Оксфордському університеті зазначає: ця галузь науки знаходиться "у далекому майбутньому, але вона реальна і важлива".

"Але й ризики теж безпрецедентні, - продовжує експерт. - Потрібні нові стандарти оцінки ризику такого роду радикальних досліджень і захисту від нецільового їх використання у військових або терористичних цілях. В майбутньому вони можуть використовуватися для створення найпотужнішої біозброї, яку тільки можна собі уявити. Завдання полягає в тому, щоб з'їсти фрукт, але не черв'яка".