За останні три місяці президент оновив майже третину уряду і поміняв головних гравців на ключових державних постах.

Кадрові перестановки почалися в листопаді минулого року, коли Янукович провів рокіровки в МВС і Податковій. У січні він змінив міністрів фінансів і оборони. І ось днями міністерства економіки та охорони здоров'я попрощалися зі своїми керівниками. Тим часом місце голови економічного відомства досі залишається вакантним, пише Олена Галаджій у статті "Слідом за міністрами президент мінятиме і губернаторів?" в газеті "Комсомольская правда в Украине".

"Останнім часом звільнення та нові кадрові призначення президента складно спрогнозувати. Віктор Янукович робить це блискавично і попередньо не афішуючи. Навіть люди, яких він звільняє, дізнаються про таке рішення гаранта в останню чергу, коли указ про їхню відставку ось-ось має з'явитися на сайті глави держави", - каже директор Центру політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко.

Втім, простеживши за діями глави держави, можна відзначити певну закономірність: напередодні відставок Віктор Федорович викликає до себе людину, яку збирається звільнити, проводить коротку нараду... Після чого протягом години виходить указ. При цьому говорити про невдоволення роботою звільненого чиновника президент публічного не береться.

"За провал реформ владній команді потрібно буде відповідати під час найближчих парламентських виборів. А так, звільнивши міністрів, Віктор Янукович зможе сміливо заявляти: на місце звільнених прийшли нові люди, які 100% проведуть довгоочікувані реформи", - вважає голова ради директорів Інституту політичних і соціологічних досліджень ім. Т. Шевченка Володимир Бондаренко.

Тим часом, за інформацією газети "Комсомольская правда в Украине", найближчим часом Віктор Янукович продовжить "трясти" Кабмін, а потім свій гнів перекине на регіони - полетять голови губернаторів і місцевих керівників.

"Є ризики для міністра екології Миколи Злочевського, культури - Михайла Кулиняка, голови МЗС Костянтина Грищенка і навіть самого прем'єра Миколи Азарова", - припускає Фесенко.

Після того як 14 лютого президент Віктор Янукович призначив Андрія Клюєва секретарем РНБО, звільнилося крісло другої людини в уряді. Посада першого віце-прем'єр-міністра довго порожньою не буде, вважають експерти і вже називають претендентів.

Дмитро Коротков і Дмитро Гомон у спільній статті "Три претенденти на місце "першого" в газеті "Сегодня" називають головних претендентів на посаду першого віце-прем'єра України.

Хорошковський. Нинішній голова Мінфіну має трохи більше шансів, бо останнім часом позиціонується як "людина президента", і при цьому саме на нього зараз робить ставку голова Адміністрації президента Сергій Льовочкін. Плюс поєднання "перший віце-прем'єр - міністр фінансів" цілком звичне - на такій посаді в Кабмінах Віктора Януковича двічі працював Микола Азаров. Правда, Хорошковський каже, що в ПР вступати не буде (а значить, і не буде першим номером у списку), але за чотири місяці багато що може змінитися. Мінус Хорошковського: у Мінфіні він лише місяць, і потрібен час, щоб показати якісь результати. Саме тому ймовірність, що перший віце-прем'єр буде призначений не раніше квітня, велика.

Колесніков. На відміну від Хорошковського, уже віце-прем'єр і вже має на цій посаді досягнення (підготовка до Євро-2012). Може як поєднати посаду першого віце-прем'єра з нинішньою посадою міністра інфраструктури, так і перейти в Мінекономіки. Мінус для нього як претендента: відомий як один з лідерів команди Ріната Ахметова, тоді як президент останнім часом не призначає на ключові посади людей з інших груп. Але саме це призначення можливе - якщо Янукович захоче врівноважити у владі вплив групи Льовочкіна.

Тігіпко. Нинішнє місце "головного по соціалці" явно не відповідає ні амбіціям Сергія Тігіпка, ні його іміджу реформатора (правда, зіпсованого пристрастями з Податковим кодексом). Його мінус відомий давно: для більшості "регіоналів" Тігіпко - чужак. Однак, можливо, в очах президента це вже не мінус. І Льовочкін теж може підтримати Тігіпка, якщо не спрацює варіант з Хорошковським.

Газета "Комсомольская правда в Украине" також називає найбільш імовірним кандидатом Ірину Акімову. Вона займалася проведення економічних реформ при Адміністрації президента. Тому теоретично з легкістю може взятися до виконання аналогічних завдань, але тільки в уряді. Прикметно, що сама Ірина Акімова, коментуючи своє можливе призначення, ухильно відповіла: "Я готова до будь-яких призначень. Але на сьогодні, думаю, що те місце, яке займаю, дуже важливе і потрібне".

"Валерій Хорошковський - надто самостійна політична фігура, це багатьох бентежить. А Ірина Акімова - хороший фахівець, але у неї немає схильності до управлінської роботи", - аналізує Фесенко і до списку можливих претендентів називає два прізвища: Арбузова (голову НБУ) і Бойка (міністра палива та енергетики).

Газета "Сегодня" про можливе призначення Ірини Акімової пише, що шансів на її переміщення з Адміністрації президента до Кабміну небагато. По-перше, Віктор Янукович навряд чи захоче втрачати свого головного консультанта з економічних питань, за допомогою якого він буде контролювати роботу Кабміну над реформами. По-друге, у Акімової немає досвіду керівної роботи в міністерствах або регіонах. По-третє, потрібен дуже потужний авторитет, щоб керувати іншими претендентами на посаду першого віце-прем'єра.

Ті ж причини роблять малореальним і призначення першим віце-прем'єром людей з оточення Олександра Януковича (наприклад, глави Нацбанку Сергія Арбузова). Тобто в перспективі їхнє просування на перші ролі реальне, але - не в 2012-му. Зараз же, якщо і можлива альтернатива трьом фаворитам, то її потрібно шукати серед губернаторів (до речі, з такої посади ступив у Кабмін і Віктор Янукович). Найчастіше в таких розкладах називають дніпропетровського губернатора Олександра Вілкула. Мовляв, молодий і ефективний, при ньому область стала розвиватися. У свій час переїзд до Києва готували і кіровоградцю Сергію Ларіну.

"Посада першого віце-прем'єра може стати хорошим майданчиком для стажування перед призначенням на посаду голови уряду", - припускає Фесенко в газеті "Комсомольская правда в Украине".

Експерти єдині в одному - майбутній перший віце-прем'єр-міністр повинен бути бездоганно економічно підкованим і володіти якостями дипломата.

"Йому або їй необхідно буде вміти вести жорсткі переговори з Заходом і Сходом. Володіти талантом йти на компроміси, але водночас до кінця відстоювати інтереси держави і знаходити переконливі аргументи своєї правоти", - вважає голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко.

За його словами, новий перший віце-прем'єр повинен буде продовжити всі починання Андрія Клюєва. Головні завдання - підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом та зону вільної торгівлі, домовитися з МВФ про видачу чергового траншу кредиту й утримувати економіку країни.

Іван Кампус та Марія Томак в статті "Версія про версії" в газеті "День" пропонують читачам думки своїх експертів стосовно останніх перестановок в Кабінеті міністрів.

Микола Козловець, професор кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка, доктор філософських наук: "Зміни в уряді загалом є нормальним явищем, і президент України Віктор Янукович має на їхнє проведення повне право, оскільки відповідальність за успішність соціально-економічної політики лежить на ньому. Але завдання, які постали перед українським суспільством, з огляду на внутрішні виклики та зовнішні загрози, зокрема енергетичну, потребують людей із економічним мисленням, із новим баченням шляхів розв’язання цих проблем. Виникає питання, чи справді є такими люди, яких зараз ставлять на ті чи інші посади.

Деякі призначення викликають занепокоєння, зокрема, очільників Служби безпеки України, Міністерства оборони. Це - свідчення посилення силового блоку, зростання ролі згаданих структур. Чи зумовить воно зміцнення підвалин державності, демократизацію суспільного життя? Адже нові призначення, на мій погляд, більшістю мислячих людей в Україні прийнято без схвалення. Зрозуміло, що вони вплинуть і на наступні парламентські вибори, на внутрішньопартійну боротьбу в самій Партії регіонів. Тому що не відбувся процес відокремлення великого бізнесу від влади. Не виключено, що Андрій Клюєв очолюватиме виборчу кампанію правлячої партії".

Тарас Літковець, політолог, старший викладач кафедри політології Волинського національного університету імені Лесі Українки, ведучий політичних новин на FM-радіо "Луцьк": "Для пересічної людини, котра трохи більше за інших цікавиться політичним життям в Україні, у поведінці української влади нема нічого непередбачуваного і надзвичайного. На жаль, бо останні кадрові переміщення президента лише свідчать про цілеспрямоване формування в Україні диктатури, перетворення нашої держави на тоталітарну, адже тільки в тоталітарних державах силові структури захищають владу. А про те, що влада саме цього й вимагає від цих структур, свідчать одіозні, на перший погляд, кадрові призначення".

Дмитро Омельчук, викладач Таврійського національного університету, кандидат історичних наук: "Ті, хто повинен розуміти дії влади, і ті, хто реалізує владу, перебувають у різних життєвих сферах. Дії влади диктуються врахуванням власних інтересів, перш за все - суто економічних, коли, наприклад, ідеться про перерозподіл власності, а потім ще й певною мірою корелюються інстинктом самозбереження. Українська влада закрита не тільки для експертів, а взагалі закрита для суспільства. Й останнім часом це дуже помітно. Підтвердження того - багато нормативних актів, законів приймається без широкого суспільного обговорення, без суспільної експертизи, "тишком-нишком".

Так само відбуваються призначення високих посадових осіб. А потім уже очікують реакції населення. Якщо виявляється спротив, то вносяться корективи, як це було з Податковим кодексом, зі спробами змінити статус певних соціальних груп - чорнобильців, афганців тощо... Якщо такого спротиву немає, як це було з працівниками освіти, медицини, культури (культура взагалі не бунтує!), - то влада робить, що хоче. Наголошую, влада відсторонена й закрита від суспільного впливу, а через те вона може робити те, що вигідно їй, але не вигідно суспільству з погляду як сьогодення, так і перспективи".