"На виборах у Верховну Раду нинішній президент України Віктор Янукович створив для себе всі умови, вміло виростивши за останні роки власну опозицію, - пише відомий український письменник Андрій Курков у матеріалі, опублікованому на сайті Süddeutsche Zeitung. - Справжню ж опозицію уряд країни тисне всіма можливими способами". У хід йде навіть чорний піар.

"Підготовка до виборів в Раду почалася ще за два роки до їхнього початку, - пише Курков. - Партія влади, не в змозі висунути нові політичні ідеї і відчуваючи нелюбов народу, підійшла до цих виборів з більшою фантазією, ніж будь-який інший український уряд до цього". Найперше Янукович прибрав своїх супротивників, ініціювавши арешт Юлії Тимошенко та екс-міністра внутрішніх справ країни Юрія Луценка, а потім створив велику кількість нових, зручних партій, на кшталт "Україна - Вперед!" Наталії Королевської".

Розрахунок уряду Януковича був простий, вважає автор. Нові партії, набравши окремо малу кількість голосів, не проходять до парламенту через запроваджений незадовго до виборів п'ятивідсотковий бар'єр. Тож опозиційні партії відчули недобре і вирішили об'єднатися у коаліцію.

"Однак не всі поспішили приєднатися до нової опозиції, як це зробив лідер партії "УДАР", чемпіон світу з боксу Віталій Кличко, - розповідає автор. - А партію колишнього президента країни Віктора Ющенка, який вважає себе єдиним опозиційним політиком, не контрольованим з Кремля, взагалі не запросили, злякавшись, що виборці відвернуться від політичного невдахи".

Однак, незважаючи на численні фальсифікації, маніпуляції, нецивілізовані методи, брудну і нечесну війну уряду з опозицією, Андрій Курков вважає, що "привід до радості все ж таки є", адже українська опозиція, хоч яка б вона була, бореться "зі спортивним завзяттям". Якщо вона не перемагає, вона проте домагається непоганого результату.

"У будь-якому випадку не варто забувати, що нинішня опозиція, очолювана ув'язненою Юлією Тимошенко, тільки кілька років тому була при владі і теж не зовсім чесними методами боролася з опозиційною Партією регіонів Віктора Януковича", - продовжує автор. Але саме ось це "чергування", на думку Куркова, і розвиває країну.

"Насамперед, докорінно змінився менталітет людей, - звертає увагу письменник. - Тепер люди вже не вірять передвиборчим обіцянкам політиків, що завтра "жити стане краще". Політичний популізм досяг в Україні свого апогею. Велика частина української молоді сприймає політику як свого роду інструмент, що підкоряється бізнесу, за допомогою якого можна швидко і легко заробити нечесні гроші. Як пише автор, багатьом в Україні вже давно стало зрозуміло, що країні необхідний "новий старт".

"Водночас українському урядові надзвичайно важливе визнання виборів Європою, - підбиває підсумок Курков. - Тому на всіх виборчих дільницях для фіксування фактів порушень під час виборів та підрахунку голосів встановлено відеокамери. Поза сумнівом, досить дивне рішення, якщо врахувати, що керівниками виборчих дільниць були призначені члени правлячої партії".

"Цікаво, який страх пересилить: страх бути зафіксованим відеокамерою під час порушення закону чи страх перед начальником, який наказав "правильно порахувати бюлетені", - іронізує автор.

Переклад InoPressa