Лондонська The Times публікує аж три матеріали про діяльність іноземних спецслужб, зокрема ізраїльської розвідки Моссад, в Азербайджані. Чим же так приваблива для шпигунів ця невеличка країна?

Журналіст Тоні Хелпін відповідає на це запитання в статті "Гра, в якій усім є що втрачати". На території Азербайджану перехрещуються інтриги Росії, Туреччини та Ірану, вважає автор. США через Азербайджан видобувають розвіддані про Іран.

Режим Алієва побоюється, що Тегеран заохочуватиме ісламізм. "Удару західних держав щодо Ірану Азербайджан теж побоюється - наприклад, тому, що приплив іранських біженців може дестабілізувати уряд" у Баку, пише автор.

Росія також побоюється напливу біженців з Ірану і прагне дізнатися все, що можна, про наміри США і Ізраїлю.

"Шпигун проти шпигуна: таємні війни на новому майданчику для ігор спецслужб" - так назвала одну зі своїх статей кореспондент Шира Френкель. Як ілюстрація - картина радянського художника Ісаака Бродського "Розстріл 26 бакинських комісарів". "Цей інцидент в очах багатьох підтвердив британський вплив в Азербайджані", - зауважує журналістка, але розповідає тільки про сьогодення.

Якийсь "Шимон, один з десятків агентів Моссаду, що працюють в Азербайджані", розповів у інтерв'ю: "Наша присутність тут не афішується, але вона значно. За останній рік ми розширили свою присутність, це дозволяє нам впритул підібратися до Ірану. Країна на диво "пориста".

Арастун Оруджлу, колишній співробітник контррозвідки Азербайджану, вважає, що сьогодні Баку - центр шпигунства, зовсім як Норвегія під час Першої світової війни або Касабланка під час Другої світової. За його оцінками, в Азербайджані діють тисячі іранських "стражів ісламської революції", агенти Моссаду не надто чисельні, але працюють ефективніше. "Іранці діють відкрито, хочуть, щоб всі знали, що вони тут", - додав експерт.

Якщо вірити газеті, "Росія, а також все частіше США і Європа" використовують для стеження за Іраном радіолокаційну станцію в Габалі. "Як кажуть бакинські чиновники, США також побудували в Азербайджані два великих об'єкти - один на півдні для стеження за Іраном, а другий на півночі для стеження за Росією", - йдеться в статті.

Відносини між Іраном і Азербайджаном тим часом загострюються: Баку незадоволений, наприклад, зв'язками Тегерана з Вірменією. На цьому грає Ізраїль, який останні 20 років розвиває з Азербайджаном ділові та військові зв'язки.

Нещодавно провладна партія Азербайджану навіть запропонувала перейменувати країну на Північний Азербайджан, пославшись на те, що "Південний Азербайджан" нібито перебуває під владою Ірану. Тегеран у відповідь погрожує "розв'язати війну з сусідами, в тому числі з нами, якщо почує погрози з боку Ізраїлю", - зазначає Алейзада.

"Моссад використовує британські паспорти для прикриття своїх спецагентів"- так називається друга стаття Шири Френкель. Після скандалу в січні 2010 року Ізраїль запевнив, що його агенти не будуть користуватися паспортами зарубіжних громадян, нагадує видання. "Проте, судячи з новими відомостями, іноземні громадяни, які перебувають в Ізраїлі, як і раніше, дозволяють шпигунській мережі використовувати свої паспорти - у багатьох випадках добровільно", - йдеться в статті.

Два молодих чоловіки розповіли свої історії на умовах анонімності. Наприклад, уродженець Англії, названий тут "Меттью", здійснив алію в 2009 році і добровільно пішов служити в ізраїльську армію. Молода працівниця Моссаду попросила його позичити паспорт. "І я погодився - я був полум'яним сіоністом, розумієте?". Через півтора року Меттью отримав свій паспорт назад і з подивом виявив в ньому штампи про відвідини Туреччини та Азербайджану. Жінка з Моссаду порекомендувала йому найближчим часом утриматися від поїздок у ці країни.

Схожу історію повідав газеті француз, який переїхав до Ізраїлю торік. "Його паспорт через рік повернули зі штампами з Росії та кількох інших країн, назв яких він не зміг прочитати", - пише видання зі слів джерела.

"Ізраїльські офіційні особи не коментують повідомлення про використання іноземних паспортів, але й не заперечують, що такі дії мали місце", - пише газета.

Переклад InoPressa