Вчені відкрили явище з водою, яке докорінно змінює наше розуміння того, як влаштований світ, і може призвести до появи абсолютно нових технологій

Команда з Массачусетського технологічного інституту (MIT) відкрила процес під назвою «фотомолекулярний ефект», який вперше продемонстрував, що вода може випаровуватися без джерела тепла, використовуючи лише світло.

Дослідження також може вирішити 80-річну загадку про те, чому хмари поглинають сонячне світло у спосіб, який, здається, суперечить законам фізики. Десятиліттями вчені та кліматологи ламали голову над тим, як хмари поглинають більше світла, ніж передбачає теорія.

"Виявлення випаровування, спричиненого світлом, а не теплом, дає нові революційні знання про взаємодію світла і води, — каже Сюлін Руан, професор машинобудування з Університету Пердью. — Це може допомогти нам отримати нове розуміння того, як сонячне світло взаємодіє з хмарами, туманом, океанами та іншими природними водоймами, впливаючи на погоду і клімат. Це дослідження належить до тієї рідкісної групи справді революційних відкриттів, які не одразу отримують широке визнання в суспільстві, а потребують часу, іноді дуже тривалого, щоб їх підтвердити".

Відкриття може вплинути на все — від розрахунків зміни клімату до прогнозів погоди, а також відкрити нові практичні застосування для таких речей, як виробництво енергії та чистої води.

За словами дослідників, перші застосування, швидше за все, будуть пов’язані з сонячними опріснювачами, що дозволить більш ефективно виробляти прісну воду, ніж сучасні технології.

"Я думаю, що це має багато застосувань, — сказав Ган Чен, професор Массачусетського технологічного інституту. — Ми досліджуємо всі ці різні напрямки. І, звичайно, це також впливає на фундаментальну науку, наприклад, на вплив хмар на клімат, оскільки хмари є найбільш невизначеним аспектом кліматичних моделей".

Вчені провели серію з 14 кропітких і точних експериментів, щоб довести, що фотони з видимого спектру світла можуть "відщеплювати" кластери води, що знаходяться під впливом повітря.

Робота також дозволила припустити, що фотомолекулярний ефект не обмежується лабораторією і поширений у природі.

"Спостереження вказують на новий фізичний механізм, який докорінно змінює наше уявлення про кінетику випаровування, — каже Шеннон Йі, доцент кафедри машинобудування в Технологічному інституті Джорджії. — Хто б міг подумати, що ми досі вивчаємо щось настільки повсякденне, як випаровування води?".