Учора, 22 червня, в Києві помічниця держсекретаря США Вікторія Нуланд обговорила з керівництвом України ситуацію на Донбасі і реалізацію Мінських угод. Вона зустрілася з представниками АП і спікером Верховної Ради Андрієм Парубієм, а ось зустріч з президентом Порошенком так і не відбулася.

Відразу після спілкування з українським керівництвом Нуланд вирушила на переговори до Москви, де у неї сьогодні, 23 червня, запланована зустріч з помічником президента РФ Владиславом Сурковим. Це буде вже третє їхнє рандеву в цьому році – в січні вони зустрічалися в Калінінграді (РФ), провівши за столом переговорів більш як 6 годин. Тоді обидві сторони заявили про успішність двосторонніх переговорів.

Друга їхня зустріч відбулася в середині травня в Москві. Щоразу Нуланд і Сурков обговорювали конфлікт на Донбасі. При цьому з президентом РФ Нуланд не побачиться – прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що часу на цю зустріч у Володимира Путіна, мовляв, немає.

На думку політолога Руслана Бортника, до питань, обговорюваних Нуланд з керівництвом України і РФ, додалася проблема проведення виборів на окупованих територіях. Він передбачає, що помічниця держсекретаря привезла з собою новий план або алгоритм проведення виборів. Саме тому вона з Києва відразу летить до Москви – показавши цей алгоритм українській владі, вона буде намагатися узгодити його з Сурковим.

"При цьому я не виключаю, що додатково може пройти зустріч як з главою російського МЗС Сергієм Лавровим, так і з Путіним, якщо план вдасться узгодити. За великим рахунком, для нинішньої адміністрації Білого дому залишається всього 3-4 місяці для останньої спроби якось просунутися в реалізації Мінських домовленостей. Що там у новому документі, поки що сказати складно. Однак є ймовірність того, що процес виборів якимось чином будуть прив'язувати до процесу передачі кордону під контроль України. Послідовно зробити це можна, тож будуть вирішувати проблему пакетом", – пояснив Бортник, пише Ілля Требор у статті "Нуланд привезла новий план виборів на Донбасі – експерт" в газеті "Сегодня".

На четвер, 23 червня, з ініціативи української сторони запланована позачергова відеоконференція тристоронньої контактної групи із врегулювання ситуації на Донбасі за участю представників окремих районів Донецької та Луганської областей. Про це напередодні повідомила Дарка Оліфер, прес-секретар представника України, президента (1994-2004 рр.) Леоніда Кучми. За її словами, мова піде про погіршення ситуації з безпекою на Донбасі, звільнення заручників, "й інші пункти Мінських домовленостей", йдеться в статті "Помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд обговорювала в Києві реалізацію Мінських угод" в газеті "Факти".

На думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолія Октисюка, існує зв'язок між неофіційним візитом до Києва помічниці державного секретаря США у справах Європи і Євразії Вікторії Нуланд і наміром Ради ухвалити закон про вибори, оскільки представниця держсекретаря має намір домагатися ухвалення конституційних змін щодо децентралізації.

Нагадаємо, що 22 червня народний депутат "Самопомочі" Роман Семенуха, посилаючись на кілька своїх джерел, повідомив, що 14 липня в Раді мають намір ухвалити закон, "яким призначаються вибори в окупованих районах Донбасу".

"Наскільки я чув, Нуланд хоче обговорити процедурні моменти з керівництвом держави, а за змогою і - з керівниками фракцій, щоб прозондувати ситуацію, чи є 300 голосів. Якщо немає - з'ясувати причини. Якщо буде зрозуміло, що компромісу немає, то ці політичні питання приїде врегулювати Джон Керрі, і це буде вже на рівні держсекретаря США. Для американців важливо закрити ці питання перед виборами у своїй країні", - пояснив Октисюк.

За його словами, літо було б ідеальним варіантом для "продавлювання" таких змін в Україні.

"Політична активність йде на спад, люди відпочивають. А восени будуть тарифи, купа інших проблем. Зараз ще продовжать санкції, і Захід може просто сказати, що від України немає ніяких рішень. Крім того, навіть якщо ми проголосуємо цей закон, це не означає, що його визнають Росія, "ДНР", "ЛНР" і що вибори на Донбасі взагалі відбудуться", - сказав аналітик.

У той же час джерело в Адміністрації президента зауважує, що візит Нуланд має "приватний характер".

"Перед американськими виборцями їй необхідно показати себе менеджером і дипломатом, здатним привозити ефективні рішення. Таким рішенням міг би стати закон про вибори на Донбасі. При цьому зовсім неважливо, коли ці вибори буде проведено", - уточнило джерело, йдеться в статті "В Україні пояснили зв'язок візиту Нуланд до Києва з ухваленням закону про вибори на Донбасі" у виданні "Апостроф".

Російський політолог та публіцист Андрій Піонтковський у статті "Навіщо Нуланд приїхала до Києва" у виданні "Новое время" пише: "У Франції анонсовано чергову зустріч лідерів "нормандської четвірки". Сподіваюся, прориву від цього заходу очікувати не варто, адже прогрес у Мінських угодах можливий тільки коштом України, за допомогою великих і небезпечних для національного суверенітету країни поступок".

Президент Франції Франсуа Олланд і канцлер Німеччини Ангела Меркель, можливо, навіть сподіваються отримати Нобелівську премію миру за врегулювання конфлікту на Донбасі. А Барак Обама, президент Сполучених Штатів, прагне додати прогрес "Мінська" до таких вельми сумнівних досягнень, як ядерна угода з Іраном і повна "здача" Сирії Путіну.

Таким чином, приїзд Вікторії Нуланд до Києва – лише частина загального тиску на Україну з боку Заходу, якому хочеться домогтися конкретних результатів у своїх миротворчих зусиллях.

Перетягування каната навколо Мінська триває вже два роки. Єдиним їхнім дуже важливим плюсом є припинення вогню. Набагато менше людей гине, з'явилася лінія розмежування між протиборчими сторонами. Проте перемир'я хитке, перестрілки не припиняються. Ба більше, нещодавно прозвучали абсолютно дивовижні заяви голови російського МЗС Сергія Лаврова і президента Путіна про те, що зупинити перестрілки на сході України до повного політичного врегулювання, мовляв, неможливо. Це шантаж. Російське керівництво поставило Україну перед вибором: або ви погоджуєтесь на умови Москви, або перестрілки триватимуть. А політичні умови Москви абсолютно неприйнятні для України – заштовхнути "ракову пухлину" "ДНР/ЛНР", насичену російськими військами і диверсантами, в політичне тіло України, зробивши "моторол" і "захарченків" політичними діячами країни і блокувавши її європейський вектор розвитку.

Такий план Путіна. При цьому він майстерно використовує честолюбство Західної Європи, яка прагне заробити миротворчі лаври і час від часу чинить тиск на Київ, щоб він погодився на умови так званої інтеграції Донбасу. Москва хоче звабити Україну фальшивим відновленням її територіальної цілісності, зберігши при цьому повний контроль над "Д/ЛНР" і що найголовніше – над українсько-російським кордоном. Київ розуміє цю нехитру тактику і поки що досить успішно чинить опір. Однак Захід продовжує тиснути.

Стратегія Путіна – створювати видимість миролюбства. Він хоче одночасно розв'язати проблему "впихання" невизнаних республік в Україну, позбавивши її європейського вектору розвитку, і отримати за це винагороду – зняття санкцій і відновлення економічних відносин із Заходом. Досить розумна і зрозуміла позиція.

Погоджуся з тими, пише Піонтковський, хто вважає, що з боку України набагато чесніше сказати: ми розглядаємо ці території як тимчасово окуповані Москвою, агресором, переклавши тим самим на неї всю відповідальність за події на Донбасі. І раз вона не збирається виводити війська і віддавати контроль над кордоном, всі розмови про політичне врегулювання – порожня балаканина.

У відносинах із західними союзниками Україні варто наголошувати на припиненні вогню і проведенні реформ. Найкращий спосіб звільнення цих територій – продемонструвати свій успіх на шляху європейського розвитку. Після цього вони самі захочуть повернутися. Здається, такий концептуальний підхід більш продуктивний, ніж продовження гри у відновлення територіальної цілісності.