Напередодні президентських виборів у Росії інвестори визнали ризики, пов'язані з хвилею протестів, справою минулого: перемога Путіна в першому турі їх цілком задовольняє, пише преса. Протестні настрої досі жевріють, і спостерігачі прогнозують "жорсткіші рамки" для ЗМІ після виборів: Путіну не треба, щоб "Эхо Москвы" і "Дождь" перетворювалися на стрижень революційного руху.

"Складається враження, що інвестори визнали ризики, пов'язані з хвилею протестів в Росії, справою минулого", - пише Кетрін Белтон в блозі The Financial Times. Російські фондові індекси цього року підскочили на 20% на РТС і на 11% на ММВБ. Індекси підвищилися після різкого падіння на 11% у грудні, коли безпрецедентні демонстрації відлякали інвесторів, нагадує видання.

"Оцінки політичних ризиків виразно йдуть вниз, інвестори бачать результати останніх опитувань, які показують, що Путін вочевидь отримає перемогу в першому турі. Це прекрасно влаштовує інвесторів", - сказав Кріс Уїфер, головний стратег ІК "Трійка Діалог".

Аналітики вважають, що іноземні інвестори почнуть повертатися до Росії з новою силою, якщо Путіна оберуть у першому турі. Другий тур може продовжити невизначеність. Подальше зростання залежатиме від реформ, на які піде новий уряд Путіна, пише автор статті.

З нагоди майбутніх президентських виборів у Росії відроджені радянські механізми "агітпропу", повідомляє La Tribune. По всьому Уралу у вихідні з'явилися величезні рекламні плакати з логотипами великих промислових груп: на них немає ні імені, ні фотографії Путіна, однак використано ключове слово передвиборної кампанії прем'єр-міністра - "стабільність".

Починаючи з січня багато державних і приватних компаній по всій країні мобілізують своїх співробітників для участі в маніфестаціях на підтримку Путіна. Йдеться про перевірку на лояльність не тільки до прем'єр-міністра, а й стосовно місцевої влади, що теж піддається тиску з боку Кремля, мовиться в статті.

Деякі підприємці відмежовуються від загального пориву відданості, продовжує журналіст, наприклад, банкір Олександр Лебедєв запропонував до ради директорів "Аерофлоту" кандидатуру ненависного Кремлеві блогера Олексія Навального. А минулої п'ятниці за дивним збігом банк Лебедєва піддався масованому десанту ФСБ і контролерів з ЦБ, зазначає видання.

У свою чергу, мільярдер Михайло Прохоров, який веде боротьбу з Путіним у президентських перегонах, поскаржився, що його афіші незаконно зривають. Правда, на них немає слова "стабільність": Прохоров вважає за краще "розвиток".

Депутат Держдуми Роберт Шлегель вирішив з'ясувати, на які гроші фінансувалися мітинги опозиції в грудні, оповідає оглядач Foreign Policy Юлія Йоффе. Він спробував з'ясувати, хто фінансує телеканал "Дождь", звернувся в Генпрокуратуру, і та за його запитом зажадала у "Дождя" надати їй документацію. Звістка про це викликала занепокоєння, бо раніше "Дождь" вже зазнавав натиску влади - одне з відомств зацікавилося трансляціями з мітингів 5 і 6 грудня.

Йоффе нагадує і про перетрушування ради директорів радіостанції "Эхо Москвы". Тепер, коли становище Путіна стає все більш хистким, прем'єру напевно не треба, щоб такі ЗМІ, як "Эхо", перетворювалися на стрижень революційного руху. Атакам піддалися також журнали "Комерсант-Влада" і "Велике місто". Автор бачить і інші прикмети закручування гайок: звільнення на НТВ, закриття передач на Першому каналі і MTV, висилка Анни Нива, перевірка в банку, де є рахунок у Навального.

"Може, це тільки збіги?" - запитує автор. Або надмірна старанність чиновників на місцях? Ні, політтехнолог Гліб Павловський вважає, що це вочевидь "чітко окреслена тенденція", пише Йоффе. "По-моєму, вона покликана після виборів загнати ЗМІ в жорсткіші рамки", - сказав Павловський. На його думку, до преси стануть чіплятися на основі юридичної казуїстики чи звинувачень в аморальному змісті. Буде чинитися тиск на інтернет-провайдерів, ради директорів, власників ЗМІ. Найгеніальніше полягає в тому, що "всі ці заходи - не цензура", підкреслив Павловський.

"Володимир Путін ніколи не був великим шанувальником Інтернету", - зауважує Джейкоб Гронхольт-Педерсен у блозі The Wall Street Journal, але тут голова його передвиборного штабу Станіслав Говорухін проявив ще більше скептицизму: в інтерв'ю національному телебаченню він назвав Інтернет "смітником" і заявив, що він контролюється Держдепартаментом США.

Прем'єр-міністр і кандидат у президенти Росії зіткнувся за останні місяці з хвилею масових протестів, організованих переважно за допомогою соціальних мереж. "Однак схоже, що це не викликало у Путіна інтересу до онлайн-спілкування зі своїм електоратом", - нарікає автор.

Французьке видання Ouest-France публікує інтерв'ю з письменницею Людмилою Улицькою, яка "здивована небаченим розмахом протестного руху в Росії". "З одного боку, невдоволення владою зріло вже давно, але я й припускати не могла, що воно піде таким "м'яким" шляхом: у цьому новому русі немає агресії - немає ні розбитих вітрин, ні охоплених полум'ям машин. Уперше на моїй пам'яті влада піддається осміянню. Коли людина сміється, місця для страху не залишається. Я пояснюю цю зміну тим фактом, що виросло нове покоління, якому невідомий страх перед владою", - сказала Улицька.

На її думку, на Болотній площі, де вперше зібралися люди різних поглядів, зародилося громадянське суспільство. Людмила Улицька з радістю відзначила факт активної участі жінок у протестному русі. "Росія - країна дуже красивих жінок, видатних з всіх оглядів, але часом дуже нещасних", - вважає письменниця.

Улицька вважає, що закручування гайок у Росії через президентські вибори вже почалося, підтвердження тому - нещодавня "атака" на "Эхо Москвы". "Боюся, що влада буде запекло захищатися. Цікаво: прийти до влади простіше, ніж піти з неї. Торішні події в арабському світі це ясно продемонстрували. Гідний і шляхетний відхід - дуже велика рідкість", - зазначила письменниця.

Вона визнала, що в порівнянні з радянською добою нині в Росії "розгул" свободи думок, "однак влада намагається задушити ЗМІ, і це їй вдається". Що стосується художньої творчості, то Росія переживає безпрецедентний історичний момент відсутності літературної цензури, сказала Улицька.

Переклад InoPressa