6 травня в Одесі молоді націоналісти зі "Студентської Свободи" відзначили 110-ту річницю з Дня народження видатного діяча Української Народної Республіки, письменника, поета, геополітика, ідеолога українського націоналізму Юрія Липи.

"До ювілею ідеолога українського націоналізму в центрі міста ми висадили алею з 10 дубів на честь справжніх Героїв України: Юрія Липи, Степана Бандери, Романа Шухевича, Євгена Коновальця, Симона Петлюри, Павла Скоропадського, Миколи Міхновського, Олени Теліги, Олега Ольжича, Максима Чайки. Дуб обрали не випадково, адже він символ вічності, сили, твердості і незламності духу. Переконаний, дубова алея стане окрасою Одеси і символічним місцем для українських патріотів" – каже голова "Студентської Свободи" Олександр Сюдак.

Зазначимо, що Івано-Франківська міська рада присвоїла звання "Почесного громадянина міста Івано-Франківська" лідерові Організації українських націоналістів Бандері і Головнокомандувачу Української повстанської армії Шухевичу.

Юрій Липа. Довідка

Юрій Липа (1900—1944) — видатний український політичний мислитель, поет, прозаїк, перекладач, лікар. Народився 1900 р. у м. Одесі в сім'ї Івана Львовича Липи — відомого політичного діяча, письменника, засновника першої української політичної організації "Братство тарасівців", що проголосила своєю метою боротьбу за самостійність України.

1918 р. у складі одеської студентської сотні брав участь у боях проти російських шовіністичних організацій і допомагав військам Директорії здобути Одесу.

В 1929 р. закінчив Вищу школу політичних наук при Варшавському університеті.

1940 р. у Варшаві Липа створює Український Чорноморський Інститут, а невдовзі також Український Океанічний Інститут та Український Суходоловий Інститут. Науковий та політичний авторитет Липи стає настільки великим, що на нього звертають увагу нацисти і пропонують йому очолити маріонетковий український уряд, але він відмовляється.

У 1943 р. за активну політичну та наукову діяльність отримує ультиматум від польської Армії Крайової з вимогою покинути межі Польщі. Цього ж року переїздить до м. Яворів на Львівщині.

У 1944 р. Липу, коли він вибув на лікування одного з поранених вояків УПА, було жорстоко закатовано енкаведистами.

Його перу належать брошури "Союз Визволення України", "Королівство Київське по проекту Бісмарка", "Носіть свої ознаки", "Гетьман Іван Мазепа", які побачили світ у роки національно-визвольних змагань 1917—1920 рр., "Українська доба", "Українська раса" (1936), поетичні збірки "Світлість" (1925), "Суворість" (1931), "Вірую" (1938), славетна історіософсько-геополітична трилогія у книгах "Призначення України" (1938), "Чорноморська доктрина" (1940), "Розподіл Росії" (1941), роман "Козаки в Московії" (1934), трьохтомник новел "Нотатник" (1936).