В інтерв'ю Tageszeitung українська письменниця Оксана Забужко висловлює думку, що Україна в економічному і культурному плані перебуває під панівним впливом Росії.

Інтерв'юер уточнила, чи можна висловити основну ідею книги Забужко "Польові дослідження з українського сексу", що вийшла 1996 року, у формі тези, що українські чоловіки пригнічують українських жінок, тому що їх самих пригнічують росіяни. Письменниця відповіла, що причина скандальної слави книги в тому, що в ній відкрито йдеться про те, яку колосальну роль у взаєминах може відігравати боротьба за владу. Феміністське прочитання книжки, за словами авторки, спочатку не передбачалося. "Як письменницю мене, звісно, передусім цікавить жіноча сторона життя, тому що з літературного боку тут можна ще відкрити цілий континент. Літературу протягом багатьох століть визначав чоловічий погляд. Ми, жінки, в літературі ставили себе на місце чоловіків. Коли я бачу постановку "Гамлета", я ідентифікую себе з Гамлетом, не з Офелією", - пояснила вона.

Кажучи про свій останній роман, "Музей покинутих секретів" (2009), Забужко розповіла, що колись зустрічалася з групою західних журналістів, що їздили в тур по Україні з цим романом як путівником. "У групі була молода жінка, яка сказала, що не розуміє, чому в моєму романі стільки мовиться про секс. Потім вони поїхали в офіс прем'єр-міністра, і вона побачила, як там ходять співробітниці: сильно нафарбовані, на високих підборах і в обтислому одязі. Після цього вона мені сказала: тепер розумію, про що ви", - розповідає Забужко.

Про активісток групи FEMEN Забужко сказала, що їхні дії можуть мати ефект, протилежний їхнім намірам. "Їхній протест обмежується тим, що вони демонструють груди. Але тільки одна з них, Олександра Шевченка, здатна публічно порозумітися словами", - сказала письменниця. "Світ бачить просто гарних молодих українок, які демонструють груди перед камерами міжнародних телеканалів". Загалом, за словами письменниці, структура українського суспільства залишається патріархальною, тому заведено вважати нормою сексуальну доступність жінок.

Говорячи про майбутній чемпіонат Європи з футболу, Забужко зазначила: "Я мало розуміюся на футболі, але, як художника, мене цікавлять емоції. А почуття, що виникають на стадіоні, - це колективні емоції, як і в 2004 році під час Помаранчевої революції, коли ми всі вийшли на демонстрацію на Майдан і скандували: "Ю-щен-ко, Ю-щен-ко!" Я вже тоді мало вірила в нього. І в будь-якому випадку нерозумно так сподіватися на одну-єдину людину. Але відчувати себе частиною натовпу, позитивно зарядженою масою - чудовий досвід. Саме це може дати і футбол".

Переклад InoPressa