Учасники Комітету опору диктатурі не братимуть участі у Конституційній асамблеї, створеній указом президента Віктора Януковича. Про це заявив в інтерв’ю журналістам народний депутат, лідер партії "Фронт Змін" Арсеній Яценюк.

Він зазначив, що Конституційна асамблея має бути створена у парламенті, "а президент України повинен там бути як один із членів Конституційної асамблеї". Яценюк наголосив, що сьогодні на засіданні "КОД вирішив не брати участі у Конституційній асамблеї", передає УНІАН. 

Як повідомлялося, 25 січня Янукович підписав Указ "Питання формування та організації діяльності Конституційної асамблеї".

 Даним указом схвалено "підготовлену на основі напрацювань Науково-експертної групи з підготовки Конституційної асамблеї та рекомендацій Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія) Концепцію формування та організації діяльності Конституційної асамблеї".

Відповідно до указу, до 16 квітня 2012 року мають бути подані пропозиції щодо кандидатур до персонального складу Конституційної асамблеї. У Концепції зазначається, що "нині необхідність оновлення Конституції України здебільшого сприймається політичними силами та суспільством в Україні". Також зазначається, що Конституційна асамблея є спеціальним допоміжним органом, головною метою створення та діяльності якого є підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції України.

Серед основних завдань Конституційної асамблеї є, зокрема, підготовка на основі Концепції внесення змін до Конституції України законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції та його попереднє схвалення; організація громадського, а також фахового, в тому числі за участю міжнародних експертів, зокрема, Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія), обговорення законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України.

Відповідно до указу, Конституційна асамблея створюється у складі 100 осіб із числа громадян України, які "мають відповідну фахову підготовку та досвід роботи у сфері державотворення і правотворення, мають авторитет у суспільстві та, як правило, не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і залучаються до складу Конституційної асамблеї за згодою", а члени Конституційної асамблеї працюють на громадських засадах.

У Концепції передбачено, що доцільно, щоб не менше половини від її складу становили вчені-конституціоналісти та інші фахівці в галузі права. Крім того, пропозиції щодо третини кандидатур персонального складу Конституційної асамблеї (34 особи), схвалені більшістю голосів від загального складу Науково-експертної групи, вносяться президентові України. А пропозиції щодо двох третин від персонального складу Конституційної асамблеї (66 осіб) вносяться президентові України кількома суб’єктами. Зокрема, 14 кандидатур має запропонувати Національна академія наук України.

Крім того, кожна фракція та група в парламенті може запропонувати по одній кандидатурі, а також по одній кандидатурі може запропонувати низка політичних партій, що брали участь в останніх виборах президента України, місцевих виборах, – у разі, якщо кандидати від цих партій (кандидати, включені до виборчих списків усіх місцевих організацій цих партій) отримали підтримку понад 100 тис голосів виборців. У Концепції зазначені партії: "Фронт Змін", "Сильна Україна", Всеукраїнське об’єднання "Свобода", партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка", Соціалістична партія України, "Єдиний центр" та декілька громадських організацій.

Екс-спікер Олександр Мороз, який очолював парламент у момент ухвалення чинної Конституції, вважає, що створення Конституційної асамблеї є прямим порушенням порядку, передбаченого Основним законом.

"Тема створення та роботи Конституційної асамблеї мусується близько року, відразу після появи дивної ініціативи Леоніда Кравчука. Дивної тому, що вона з'явилася взагалі. Дивної й тому, що він добре знає конституційний порядок зміни Основного закону. Про асамблею там немає згадок. Тобто мова йде про пряме порушення порядку, передбаченого Конституцією", - вважає Мороз.

У "Нашій Україні" вважають, що опозиція повинна спільно визначитися зі ставленням до Конституційної асамблеї

Тимчасом у "Нашій Україні" вважають, що опозиція має визначитися зі ставленням до Конституційної асамблеї. Про це заявив член політичної ради "Нашої України" Данило Лубківський, повідомили у прес-службі партії.

"Дуже б хотілося, щоб опозиція нарешті припинила ритуали, а звернула увагу на найсуттєвіші проблеми країни. У цьому сенсі треба підтримати ініціативу партії "УДАР" про спільне для опозиції бачення конституційного процесу та участі у роботі Конституційної асамблеї, створеної владою", - наголосив він.

На переконання Лубківського, Конституція потребує, насамперед, чесного виконання і водночас потребує змін. Так, за його словами, йдеться і про механізми, які б стали перешкодою для авторитаризму, і про цілком нові механізми місцевого самоврядування та інші фундаментальні для України проблеми.

"Але громадськість має всі справедливі підстави вважати, що новостворена Конституційна асамблея стане інструментом влади. Формальне залучення представників громадськості та опозиції надасть цьому процесу лише видимість відкритості і демократичності", - підкреслив Лубківський.

Він наголосив, що Конституційна асамблея мала б діяти як тимчасовий представницький орган, спеціально створений для розробки й ухвалення Основного закону. Лубківський нагадав, що саме так у різні роки діяли схожі структури у США, Франції, Польщі, Латвії, Литві, Чехії, Грузії, Індії, Естонії, Італії, Португалії, Болгарії, Румунії, Південно-Африканській Республіці.

Як зауважив Лубківський, так, до речі, робилось і в Українській Народній Республіці. "Але проблема полягає не лише в цьому. Опозиція має представити загальне політичне бачення альтернативи, яку б вона пропонувала людям. Замало говорити про конституційні хиби й узурпацію влади, треба нарешті сказати суспільству про конституційні орієнтири, до яких ми б хотіли вести Україну", – наголосив він. На думку Лубківського, опозиція має провести обговорення цих питань, реагуючи і на створення Конституційної асамблеї, і на суть процесу.