Парламент у першому читанні схвалив законопроект про реформування пенсійної системи. У Кабміні розраховують, що в цілому документ буде ухвалено до парламентських канікул. У цьому випадку уряд зможе отримати транш МВФ вже в серпні нинішнього року.

У першому читанні ініційований Кабміном проект пенсійної системи підтримали 245 народних депутатів. КПУ, НУ-НС і БЮТ не брали участі в голосуванні, нагадує Галина Калачова в матеріалі "Реформі дали хід" для "Экономических известий".

Атмосферу в сесійній залі нагнітала і наявність в урядового законопроекту конкурентів. 3 червня група депутатів на чолі з "бютівцем" Андрієм Павловським зареєструвала в парламенті свою версію пенсійної реформи. Своє бачення представив і лідер "Фронту змін" Арсеній Яценюк.

Захищати опозиційний проект прийшла екс-прем'єр, лідер БЮТ Юлія Тимошенко. Під час брифінгу вона жорстко розкритикувала урядову ініціативу, зокрема її положення про поступове збільшення з 2013 р. пенсійного віку чоловіків-держслужбовців до 62 років, а також про підвищення бар'єру виходу на пенсію для жінок. На її думку, це "хаотичні та непродумані дії, які з реформою не мають нічого спільного".

Втім, Рада все ж підтримала урядовий варіант реформи. Ним передбачено запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування. Розмір страхового внеску становитиме 2% з подальшим його щорічним підвищенням до 7%. Через два роки після початку сплати страхових внесків учасники накопичувальної системи зможуть платити внески до недержавних пенсійних фондів. Розмір пенсії для держслужбовців урізується з 90% до 80% зарплати.

З 1 вересня 2011 р. передбачається щорічне підвищення на шість місяців пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років. Як компенсацію Кабмін пропонує збільшувати пенсії на 2,5% за кожні півроку більш пізнього виходу на пенсію. Таким чином, за п'ять років відстрочки пенсія зросте на 25%. Крім того, протягом 10 років пропонується збільшити вислугу для призначення пенсії військовослужбовцям з 20 до 25 років.

Пенсію пропонується обмежити десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Але тут є один нюанс. У грудні 2008 р. Кабмін ініціював обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок і індексації) на рівні 12 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Після цього 59 депутатів направили до Конституційного суду подання з проханням перевірити конституційність цієї постанови. КС визнав урядову ініціативу неконституційною. Щоб уникнути судової тяганини, Кабмін готовий, за словами віце-прем'єра, ідеолога реформи Сергія Тігіпка, не наполягати на цьому пункті при підготовці документа до другого читання.

На сьогодні, на думку лідера фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, першочерговим завданням є забезпечення стабільності Пенсійного фонду. У разі набрання чинності законом з 1 вересня, за підрахунками Кабміну, дефіцит бюджету ПФ вдасться скоротити на 211,6 млн грн.

Втім, у законопроекту є й інша місія. Від його схвалення безпосередньо залежить продовження співпраці з МВФ за програмою stand by і надання фондом Україні двох траншів на загальну суму SDR2 млрд. Сергій Тігіпко сказав, що розраховує на ухвалення законопроекту в цілому на останньому пленарному тижні, з 4 по 8 липня. У цьому випадку у Кабміну з'являться шанси отримати кредит МВФ у серпні.

В інтерв'ю "Комсомольской правде в Украине" Тігіпко розповів, що пенсійна реформа робиться не тому, що її хоче МВФ, а тому що в Україні сьогодні співвідношення пенсіонерів та платників внесків до Пенсійного фонду - 98 відсотків, "тобто 100 працівників забезпечують пенсію для 98 пенсіонерів, а вже в 2014 році один працівник буде підтримувати одного пенсіонера - і пенсії доведеться зменшувати".

Але це не єдина причина. "Плюс до цього пенсійний вік у нас найнижчий в Європі - не мінявся з 1928 року, а дефіцит Пенсійного фонду величезний, перекривати його доводиться з бюджету. Це з одного боку. З іншого - у нас 60 відсотків пенсіонерів отримують менше тисячі гривень. І така ж перспектива чекає на всіх, хто виходитиме на заслужений відпочинок, якщо ми не проведемо реформу", - цитує головного ідеолога реформи Володимир Харченко у статті "Сергій Тігіпко: "Пенсійна реформа вийшла справді м'якою".

Тігіпко вважає, що ця реформа - складний баланс інтересів суспільства, яке вимагає підвищення виплат і соціальної справедливості, й експертів, які вимагають більш радикальних і різких змін.

"Цей баланс, як мені здається, ми знайшли, і це найголовніше. Ми прописали ті рішення, які допоможуть нам поліпшити забезпечення найбідніших пенсіонерів за рахунок поповнення дохідної частини бюджету ПФ, зробити пенсійну систему соціально справедливою, обмеживши максимальні пенсії і збільшивши нормативний і мінімальний стаж. Крім того, для тих, хто зараз ще тільки починає працювати, ми заклали основу для самостійного накопичення гідної пенсії", - зазначив він.

Газета "Сегодня" пише, що поверхове опитування жінок, які підпадуть у майбутньому під збільшення пенсійного віку, показало, що вони поділяються на дві групи. Одна частина ставиться до цього байдуже - вони не сподіваються прожити на пенсію від держави і розраховують самостійно накопичити на старість. Як правило, це жінки з відносно заможних сімей.

Друга частина, яка не має високооплачуваної роботи (а таких у нас більшість), ставиться до підвищення пенсійного віку негативно. Але не тому, що боється не дожити до пенсії (як чомусь думають деякі політики), а зовсім з іншої причини. Справа в тому, що більшість жінок після 55 років продовжують працювати, але при цьому підвищують свій добробут за рахунок того, що їм ще й пенсія нараховується, зазначають Дмитро Орлов і Катерина Стулень в матеріалі "Пенсія. Початок".

Чи викличе ухвалення Радою пенсійної реформи акції протесту в країні? Політологи розходяться в думках. "У народі накопичується невдоволення владою. Пенсійна реформа цілком може стати спусковим гачком для протесту проти бульдозерної політики правлячої верхівки, - говорить політолог Олексій Гарань. - Виплеснути своє обурення на вулиці народ може вже восени".

Політолог Вадим Карасьов впевнений, що реформу схвалять швидко, на осінь відкладати не будуть. "Інакше буде пізно, адже залишається рік до парламентських виборів, а ці непопулярні заходи невигідні влади, - каже Карасьов. - А зараз на руку владі грає літо - у сезон відпусток ніхто не буде виходити на майдани. До того ж я і не бачу нікого з політиків, хто б зміг очолити протести".

Його колега Володимир Фесенко також вважає, що протести можливі за умови, якщо знайдеться організатор, який виведе народ на новий майдан.

"Теоретично таким організатором може стати опозиція, але практично... Я не пам'ятаю за останній час жодної серйозної акції протесту, яку вони організували, - говорить Фесенко. - Альтернатива - партія "Свобода". Але, наприклад, кияни, не кажучи вже про людей зі східних регіонів, не вийдуть страйкувати під прапором Бандери". На його думку, можливо, профспілки будуть обстоювати пом'якшення реформи. Але якихось серйозних потрясінь не очікується.

Крім того, які б непопулярні реформи не ухвалила влада, рейтинг Партії регіонів і Януковича не сильно постраждає, вважає політолог Віктор Небоженко. "У будь-якому випадку п'ять областей Східної України - Донецька, Луганська, частина Запорізької, частина Дніпропетровської та частина Харківської - їх підтримають. Навіть якщо їм би зараз підняли пенсійний вік не на 5, а скажімо, на 15 років, все одно будуть голосувати "за своїх", - цитують його Ольга Байвидович і Валентина Мудрик в матеріалі "По кому вдарить пенсійна реформа" "Газеты по-киевски".

Небоженко зазначає, що тут інша проблема: "пенсіонери будуть залишатися на робочих місцях, а молоді буде нікуди подітися. Та й пенсійною реформою це не назвеш, це всього лише зміна пенсійного законодавства. Пенсійна реформа в інших країнах - це тоді, коли пенсія ділиться на три частини, є розвинена система цінних паперів. Це суто економічне завдання, а збільшення пенсійного віку і стажу тут ні до чого".