Україна - Франція 2:0. Плей-оф ЧС-2014. Перший матч

Голи: Зозуля, 61, Ярмоленко, 83 (пен.)

Україна: П'ятов, Федецький, Хачеріді, Кучер, Шевчук, Степаненко, Ротань, Едмар (Безус, 76), Ярмоленко, Коноплянка (Гусєв, 90+2), Зозуля (Селезньов, 86)

Франція: Льоріс, Дебюші, Косельні, Абідаль, Евра, Матюіді, Погба, Ремі (Сіссоко, 62), Насрі (Вальбуена, 80), Рібері, Жиру (Бензема, 70)

Попередження: Шевчук, Федецький, Кучер - Жиру, Сіссоко

Вилучення: Кучер, 90+5 (друга жовта) - Косельні, 90+1 (пряма червона)

стадіон: НСК "Олімпійський" (Київ)

арбітр: Джюнейт Чакир (Туреччина).

Жовтень 1997-го. Битком забитий НСК "Олімпійський", тоді ще "Республіканський", став свідком сенсаційної перемоги "Динамо" над завжди грізною "Барселоною" 3:0. Шок? Закономірність? Непорозуміння, пояснили каталонці. Мовляв, вдома, на "Камп Ноу", все розставимо на свої місця. Луїш Фігу позує на сторінках місцевих газет з шапкою-вушанкою в одній руці, з опущеним вниз великим пальцем іншої...

16 років потому французькі ЗМІ "посадили", знову-таки, в шапку-вушанку, приліпивши на неї український прапор, півня. Ця тварина, як відомо, символ Франції, і чомусь вирішено, що шапка-вушанка уособлює Україну.

Підсумок був однаковий в обох випадках: "Барселона" пережила один з найбільш ганебних моментів у своїй історії, програвши 0:4, а французи вперше у своїй історії поступилися українцям, і знаходяться за крок від катастрофи. Мораль: не варто асоціювати Україну з шапками-вушанками.

Окремо про Федецького. Артем попросту "з'їв" Франка Рібері. Десь у Мюнхені дружина Франка в черговий раз старанно протирала від пилу полицю, на якій буде стояти "Золотий м'яч - 2013", а тим часом у Києві її чоловік одну за одною псував атаки своєї збірної, будучи не в змозі позбутися надокучливого волинянина... Вінгер "Баварії" головний фаворит на титул найкращого гравця Європи, і заслужено, але даремно він не послухався тата Артема. А той попереджав, що якщо Фоменко випустить його сина на поле, то на Рібері чекає 90-хвилинне забуття. Напевно, цієї ночі і аж до повторного поєдинку, а може ще довго опісля того, кучерявий хлопчина в жовтій майці з 17 номером на спині являтиметься Франку в нічних кошмарах. Мораль: Федецький - кращий футболіст світу.

І ще. Джюнейт Чакир - один з головних винуватців того свята, свідками якого стали майже 70 тисяч глядачів "Олімпійського". Турок давно вже топовий арбітр планети, і своїм арбітражем в черговий раз нагадав колегам, що футбол - контактний вид спорту. Що не всяке зіткнення футбольного тіла з таким же тілом, тільки в іншій футболці, або з газоном, слід фіксувати свистком. Завдяки йому на "Олімпійському" у цей вечір був справжнісінький чоловічий футбол, з жорстким відбором, стиками, сутичками і емоціями. Мораль: Чакир - бог арбітрів.

А тріумфальне повернення до рідного Києва Зозулі, якому стоячи аплодував стадіон, що так і не став (хто знає, може і поки що) для нього своїм? А злющий, по-хорошому, як собака, Кучер, теж, до речі, киянин, який вигризав м'ячі з під усіх ніг і голів, до яких тільки дотягувався? А "рейки" Хачеріді, всюдисущий Степаненко, настирливий Ротань, "наша відповідь Кріштіану Роналду" Ярмоленко? На полі була єдина команда. Навіть Команда. Не хлопчиків, але мужів. Злих, впевнених і голодних до перемог.

Що тепер? Чекаємо 19 листопада. Переповнений "Стад де Франс" буде гнати вперед свою збірну. Чи витримає Україна такий тиск - передбачити складно, можна тільки припускати. Але точно можна вгадати, що це будуть неймовірно нервові 90 хвилин.