Португалія попросила у ЄС допомоги через загрозу банкрутства держави, повідомляє світова преса. У зв'язку з цим західні оглядачі знову замислилися про вади єдиної європейської валюти і становище в уразливих країнах єврозони.

Стаття в журналі Foreign Policy називається "Первородний гріх". Причини кризи євро з'явилися на світ разом з євро, вважає оглядач Вольфганг Мюнхау.

Боргова криза в Європі "оголила всю фальш, всі вигадки і всі політичні, юридичні та економічні лазівки, які використовувалися під час створення єдиної валюти континенту", пише автор. Єврозона завжди була вразлива до фінансових криз, але ЄС так і не розробив механізмів для їхнього розв'язання. "Замість цього Євросоюз пропагував комплекс принципів, які логічно не узгоджуються між собою: "вихід заборонено"(не можна виходити з єврозони і знову вводити національні валюти), "жодних дефолтів" (всі державні боргові зобов'язання мають виконуватися), "жодної допомоги банкрутам" (ніяких фіскальних трансфертів між державами-членами", - пише автор. Причому єдина офіційна процедура виходу з єврозони - це повний вихід із ЄС.

"Поштовхом до нинішньої кризи стала ситуація, коли на макроекономічні дисбаланси Європи наклалася погано регульована і слабо капіталізована банківська система", - вказує Мюнхау. Але вирішальною помилкою він вважає дії політиків. Принцип "кожен за себе", схвалений у жовтні 2008 року, був такий: кожна країна єврозони гарантує збереження заощаджень у власних банках. Після цього банківські кризи на периферії єврозони переросли в серію заразливих національних фіскальних криз.

Потім європейські лідери припустилися іншої помилки - стали "лікувати симптоми" замість усувати першопричини. "Головною загрозою для стабільності євро вони визнали надмірний національний борг, а не неспроможні банки, через які цей борг виник", - йдеться в статті. Лідери "прописали" як ліки заходи жорсткої економії, й урізання бюджету стало умовою фінансової допомоги з боку ЄС.

"Тим часом справжня проблема залишалася нерозв'язаною", - пише автор. Європейська банківська система досі тендітна: так, на рекапіталізацію німецьких банків потрібно понад 100 млрд євро.

Автор рекомендує ЄС взяти приклад зі США - провести держпрограму з викупу активів і акцій у банків, яким загрожує банкрутство. Втім, європейці зазвичай намагаються пересидіти банківську кризу склавши руки. Але в нинішній ситуації оптимізм недоречний, упевнений автор.

"Поки не розв'язано проблему банків, поки питання про національний борг не відокремлено від проблем фінансового сектору, криза в Європі продовжиться і каскад національних дефолтів стане неминучим", - застерігає автор. Він рекомендує виходити з банківської кризи спільно, зусиллями всіх країн єврозони, та визнати усю фальш і лазівки, на яких тримається євро. "Крах євро малоймовірний, але на горизонті маячить набагато гірший результат - валютний союз, який перманентно роз'єднаний і погано функціонує", - підсумовує автор.

Тим часом журналіст The Guardian Джайлз Тремлетт поговорив з простими португальцями. Ситуацію автор позначив народним висловом у назві: "Сліпий завинив, а горбатого повісили". "На відміну від Іспанії й Ірландії, в Португалії не було періоду економічного зростання, але тепер вона все одно змушена затягувати пасок", - пояснює автор.

Про те, як Португалія витратила кошти, позичені в ЄС, нагадують будівлі на набережній Тежу і нові футбольні стадіони. Будівництво нового лісабонського аеропорту припинилося: грошей немає. "Винні ми всі. Ми жили "не по зубах", а тепер повинні взяти на себе свою частку відповідальності", - сказав в інтерв'ю 30-річний IT-консультант з Лісабона Рікарду Суейру.

"Не розумію, чому розплачуватися повинні слабкі", - заявив португалець Хоакін Лопеш, потрясаючи газетою, де мовилося, що асигнування на ліки буде урізано на 3 млн євро. "Наші політики дбають лише про власні інтереси", - обурюється він.

Оглядач The Wall Street Journal Стівен Фідлер сумнівається, що Португалія - ​​остання країна-банкрут, яку доведеться рятувати ЄС. "Скільки ще ЄС буде викуповувати свої країни з боргової ями? Невідомо".

На перший погляд, турбуватися нема чого, зауважує автор: "На допомогу Португалії в найближчі два роки грошей вистачить. Грецію та Ірландію вже врятували від банкрутства. В Іспанії поліпшуються настрої інвесторів".

І все ж причини для побоювань є. "Багато аналітиків вважають, що через рік Греції будуть потрібні нові вливання на погашення боргів, навіть якщо вона якимось чином вкладеться у власний бюджет", - пише автор. Аналітики передрікають і вимушену реструктуризацію, і дефолт Греції.

"Ні в Португалії, ні в Греції, ні в Ірландії не розірвані зв'язки між фінансовим становищем держави і банків. Якщо Греція оголосить дефолт, потрібні будуть гроші на рекапіталізацію банків, які зараз володіють горами держоблігацій", - зазначає автор.

Очікувалося, що Іспанія зможе уникнути кризи, але прибутковість держоблігацій у четвер залишалася некомфортно високою (5,2% для облігацій на 10 років). Чи зможе іспанський центробанк нав'язати злиття локальним ощадним банкам, фінансова спроможність яких під сумнівом? Чи не готують уряди провінцій і областей якихось неприємних сюрпризів?

"А чи є у єврозони інструменти для того, щоб запобігти поширенню кризи?" - запитує Фідлер. Нинішні механізми він вважає недостатньо гнучкими. "Щоб антикризова допомога прямо не позначилася на бюджетах країн-кредиторів, фонди допомоги банкрутам забезпечені різноманітними гарантіями", - зазначає він. "Всі ці інструменти свого часу стимулювали фінансову кризу", - зауважує з приводу гарантій Соні Капур, виконавчий директор аналітичного центру Re-Define.

"І, насамкінець, економічна ситуація в цілому не аж так позитивна, як кілька місяців тому", - підсумовує автор, нагадуючи про події на Близькому Сході і в Японії, а також про зростання цін на продовольство, нафту і газ. У четвер центробанк ЄС підвищив облікову ставку, що погано позначиться на нестійких банках і країнах зі слабкою економікою.