Сейм Польщі не підтримав поправку опозиції про застосування формулювання "геноцид" при розгляді резолюції у 70-ту річницю Волинської трагедії, повідомляє польський телеканал TVN24.

"Проти формулювання "геноцид" (" ludobójstwo ") щодо Волинської різанини проголосували 222 депутати, підтримали таку поправку - 212 і 3-е утрималися", - повідомляє телеканал. Таким чином в резолюції залишилася формулювання "етнічна чистка з ознаками геноциду" ("czystka etniczna o znamionach ludobójstwa").

Сейм Польщі також не підтримав поправку, якою частина депутатів хотіла встановити 11 липня Днем пам'яті жертв Волинської трагедії, мучеництва кресов'ян. За неї проголосували 178 депутатів, проти - 259 депутатів.

Представник провладної партії "Громадянська платформа" (Platforma Obywatelska, РО) Роберт Тишкевич, котрий представляв компромісний варіант заяви щодо Волинської трагедії, зазначив, що комісія вирішила відмовитися від встановлення цього дня Днем пам'яті кресов'ян через те, що насправді кресов'яни постраждали не лише на Волині.

Він нагадав, що багато поляків, котрі жили на так званих кресах, постраждали від Радянського Союзу, котрий напав на Польщу 17 вересня 1939 року.

Перед голосуванням перед депутатами Сейму виступив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який закликав "не загострювати" позицію в питанні Волинської трагедії, нагадавши, що 5 років тому польський парламент вже визнавав ті події "етнічною чисткою".

Він наголошував, що з цього часу насправді нічого не змінилося, та звертав увагу, що "гостріше формулювання" негативно вплине на перспективи європейської інтеграції України.

"Є сили, які інакше, ніж ми (поляки), дивляться на напрямок, в якому Україна повинна інтегруватися, котрі зараз активно діють, аби Україна інтегрувалася в іншому напрямку", - сказав Сікорський, звертаючись до депутатів та закликаючи не створювати перешкод на шляху для приєднання України до Євросоюзу.

Міністр закликав стримати емоції та подумати про майбутнє, а також процитував слова екс-президента Польщі Леха Качинського: "Ми не зможемо змінити минулого, але можемо зробити так, аби воно не визначало нашого майбутнього".

Виступ Сікорського гостро розкритикували представники опозиційних партій, які назвали необґрунтованим пов'язування заяви про Волинську трагедію з європейською інтеграцією України.

"Те, що ми почули, це скандал", - заявив представник "Союзу лівих демократів" Томаш Камінський.

Низка депутатів під час виступів також заявляли, що майже 150 депутатів українського парламенту - більшість з яких з української Партії регіонів - закликали Сейм Польщі визнати ті події "геноцидом".

Нагадаємо, 20 червня Сенат Польщі назвав трагічні події на Волині "етнічною чисткою з ознаками геноциду". Схожий проект резолюції щодо Волинської трагедії розглядає також Сейм Польщі. У тексті документа є таке саме визначення трагічних подій на Волині - "етнічна чистка з ознаками геноциду".

До трагічних подій на Волині та Східній Галичині 1943-1944 років в Україні та Польщі різне ставлення. Польська сторона покладає відповідальність за вбивства цивільного населення тільки на ОУН і УПА, а українська наполягає на взаємній відповідальності за ці злочини обох сторін та врахуванні зовнішніх, а також тих, що мали місце раніше, чинників. Польські історики переконують, що в результаті етнічних чисток життя втратили 100-130 тисяч поляків і 5-15 тисяч українців. Натомість в Україні кажуть про кілька десятків тисяч вбитих поляків та більш ніж десять тисяч українців.

Додамо, в Луцьку відбудуться жалобні пам'ятні заходи за участю президента Польщі Броніслава Коморовського. Крім того у всіх православних церквах на Волині 14 липня пройдуть заупокійні служби за загиблими 70 років тому під час Волинської трагедії.

Коморовський називає Волинську трагедію "злочином з ознаками геноциду" і одним з "найболючіших" досвідів поляків часів Другої світової війни.

Сейм назвав Волинську трагедію "етнічною чисткою"

Головна законодавча палата Польщі, Сейм на своєму засіданні ухвалив спеціальну заяву щодо Волинської трагедії, яку назвав "етнічною чисткою з ознаками геноциду". За це рішення проголосували 263 депутати при 231 необхідному голосі.

З понад 440 депутатів, які взяли участь в голосуванні, проти проголосували 33 депутати, а утрималося 146.

Напередодні голосування про те, що не можуть підтримати заяву в цьому вигляді, заявили представники найбільшої опозиційної партії у Польщі "Закон та справедливість" (PiS). "На липень 2013 року припадають 70-ті роковини апогею злочину, який на Східних Кресах Другої Речі Посполитої вчинила Організація Українських націоналістів та відділи Української повстанської армії. Організований та масовий вимір Волинського злочину надає йому характеру етнічної чистки з ознаками геноциду", - зазначено у документі.

У заяві згадується, що жертвами тих подій на Волині та Східній Галичині з 1942 по 1947 рік стали близько 100 тисяч польських громадян. В ухваленому документі зазначено, що конфлікт між українцями та поляками виник у складні часи Другої світової війни, в якій зіткнулися "два тоталітаризми".

"Дії німецьких та радянських окупантів створювали сприятливі умови для ненависті на національному та релігійному ґрунті", - написано у ньому.

Депутати у заяві віддали шану полякам, які "жорстоко були вбиті українськими націоналістами" та польським підрозділам, які боролися з ними.

Депутати у своїй заяві також подякували українцям, котрі рятували поляків під час тих подій та допомагали облаштувати місця їхнього поховання в Україні.

"Сейм Польщі висловлює повагу та визнання для родин та середовищ, які кілька десятків років постійно боролись за право про правду про Волинський злочин. Також дякуємо тим українцям, котрі сьогодні допомагають в документації злочину та вшануванні жертв", - йдеться в заяві.