Астрономи виявили, що сонячний вітер поблизу Сонця "видає звуки" з періодичністю в 3-5 хвилин.

Фахівці Пущинської радіоастрономічної обсерваторії Астрокосмічного центру ФІАН спільно з колегами проаналізували дані радіозондування сонячного вітру, отримані під час багаторічних міжнародних космічних експериментів.

Дослідники вперше в світі виявили, що в зоні прискорення навколосонячної плазми постійно присутні хвилі звукового типу з виділеними періодами 5-хвилинного діапазону, що відіграють важливу роль в енергетичному балансі сонячної корони і сонячного вітру.

"Отримані дані стосуються маловивченої області відстаней від Сонця менше 0,1 а.о. Ми показали, що в області прискорення сонячного вітру постійно присутні хвилі звукового типу з виділеними періодами 5-хвилинного діапазону. А флуктуації такого діапазону можуть переносити енергію з корони в область розгону плазми і служити додатковим джерелом прискорення для сонячного вітру", - говорить заступник директора ПРАО АКЦ ФІАН, доктор фізико-математичних наук Ігор Чашей, повідомляє CyberSecurity.ru. Ці результати отримані вперше в світі. Фактично результат полягає в доказі твердження про те, що флуктуації 5-хвилинного діапазону можуть переносити енергію з корони в область розгону плазми і служити додатковим джерелом прискорення, необхідним для формування сонячного вітру із спостережуваними властивостями.

Сонячний вітер - це потік плазми, що безперервно йде з Сонця. Його швидкість біля орбіти Землі значно перевершує швидкість звуку і складає 400-800 км/с.

Основною причиною виникнення сонячного вітру є висока температура сонячної корони, що досягає мільйонів градусів і більше, ніж в сто разів, перевершує температуру видимої поверхні Сонця (фотосфери).

Швидкість сонячного вітру в короні невелика, але по мірі віддалення від Сонця вона наростає. Не дивлячись на більш ніж сорокалітню історію активних досліджень, механізми нагріву корони і прискорення сонячного вітру остаточно не з'ясовані.

Згідно однієї з гіпотез, плазма сонячної корони нагрівається і прискорюється хвилями магнітогідродинаміки, що виникають поблизу поверхні Сонця. Такі хвилі з характерним періодом близько 5 хвилин були виявлені за спостереженнями в оптичному діапазоні. Пізніше хвилю з близькими періодами виявили і в корональній плазмі. Проте було неясно, до якого типу вони належать і чи можуть виходити за межі корони.

Крім того, точно не відомо, яким чином відбувається розгін плазми сонячного вітру.

Відзначимо, що нещодавно учені також виявили, що чорні дірки теж є джерелами найпотужнішого космічного вітру, за допомогою якого здатні формуватися не тільки зірки, але і в окремих випадках цілі галактики.

До цих пір загальноприйнятою була точка зору, що джерелами космічних вітрів є виключно зірки.