Обвинувачений у вбивстві Шеремета подав позов проти України до ЄСПЛ

Андрій Антоненко судиться проти України, але на відшкодування не претендує

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв заяву обвинуваченого у вбивстві журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка проти України, повідомила юридична фірма «Сенс Україна», яка його захищає.

Захист Антоненка наполягає, що його затримали незаконно. Вони звернули увагу на те, що поліція затримала його 12 грудня не пізніше 15:10. Однак в документах вказано інший час - 23:05. А підставою для затримання стала постанова слідчого судді, винесена о 18:40. Тобто, до цього часу Антоненко вже як мінімум 3,5 години був не на волі.

Заявники також висловили впевненість, що повідомлення про підозру було необгрунтованим, оскільки ґрунтувалося виключно на схожості в манері ходи з передбачуваним злочинцем на відео.

Також захисники звернули увагу на те, що зріст Антоненка на 8-10 см вищий за зріст ймовірного злочинця. До затримання Антоненка його зріст не вимірювали, а після вимірювання 13 грудня 2019 року його втаємничили. Відтак Антоненко просить ЄСПЛ дослідити обґрунтованість висунення йому підозри за визначеним цим судом стандартом.

«“Об’єктивний спостерігач” має бути обізнаним з усіма наявними фактами, а не лише з тими, які вигідні стороні обвинувачення з приховуванням решти від захисту і слідчого судді. Приховування даних експертиз зросту осіб на відео аж до 16.02.2020 а також зволікання і ненадання вимірів зросту заявника лежить поза межами добросовісної помилки», – констатували захисники Андрія Антоненка.

Окремо захист обвинуваченого згадав у позові проти України висловлювання перших осіб держави про скоєння ним вбивства.

«Висловлювання президента і голови парламенту (подяка поліцейським, наявність відповідей на усі питання, окрім тих, хто замовник), генерального прокурора (“встановлені особи, що власне вчинили злочин”), міністра внутрішніх справ і його заступника (щодо зберігання заявником вибухівки, “якою можна вбити велику кількість людей”), заступника голови Національної поліції (“відомі нам по минулих злочинах”) тощо не можна вважати обережними і спрямованими на інформування громадськості про діяльність правоохоронних органів. Вони мали суто пропагандистський характер і, з урахуванням положення спікерів, істотно впливали на рішення про запобіжні заходи», – стверджують юристи.

Вони також зауважили, що за час тримання заявника під вартою фактично ніяких слідчих дій, спрямованих на отримання істини, так і не було проведено.

Також юристи в позові проти України заявили про порушення презумпції невинуватості, незаконний вплив на суддів і приховування доказів.

При цьому вони додали, що Антоненко не може вимагати від України відшкодування у цьому позові.

Що відомо про справу вбивства Павла Шеремета

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля. Розслідування вбивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки, попри численні експертизи, допити понад 1000 людей, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

10 жовтня 2019 року президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета. І незадовго після того у справі з'явилися зрушення.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета. Відтоді на лаві підсудних троє підозрюваних — військовий Сил спеціальних операцій ЗСУ, музикант Андрій Антоненко, відомий як Riffmaster; лікарка Охматдиту, волонтерка і дитячий хірург Юлія Кузьменко на псевдо «Лиса» та військовий медик Яна Дугарь.

Слідство довгий час наполягало, що Андрій Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями» і «культивуючи велич арійської раси», організував убивство Павла Шеремета й залучив до злочину Юлію Кузьменко, Яну Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями. За даними слідства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко був тим, хто супроводжував її, а Яна Дугарь напередодні проводила розвідку.

Але 21 травня 2020-го стало відомо, що фігурантам справи змінили підозри. З них зникли згадки про «ультранаціоналістичні ідеї» і «велич арійської раси», а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб. Антоненка ж тепер називають виконавцем злочину, як і Кузьменко, а Дугарь – пособницею.

Обвинувачених у вбивстві Шеремета судитимуть присяжні. Наступне судове засідання у справі Шеремета призначили на 28 вересня.