Метою вчорашнього мітингу в центрі Москви було вдихнути нове життя в підупалий протестний рух і підтримати заарештованих у справі про заворушення в 2012 році. "Я ніколи не здамся, і я нікуди не піду", - заявив зі сцени Олексій Навальний, проте "відчувалося безсилля розсердженого натовпу", зауважують кореспонденти, адже "уряд не поступається ні п'яддю", а суди проти опозиціонерів посилають недвозначний сигнал.

Тисячі москвичів зібралися в понеділок на Болотній площі в Москві, щоб відзначити річницю такого ж маршу рік тому, коли внаслідок сутичок між поліцією і протестувальниками десятки людей зазнали поранення і антикремлівський рух протесту було зламано, пише The Financial Times.

"На сьогодні 28 осіб перебувають під судом чи вже отримали вироки за участь у заворушеннях", - нагадують журналісти Кортні Вівер і Чарльз Кловер. Демонстрація 6 травня 2012 року на Болотній площі стала вододілом. Як з'ясувалося пізніше, йдеться в статті, події того дня стримали запал протестного руху: демонстранти зрозуміли, що опинилися перед вибором - зіткнутися із загрозою поліцейських кийків і тюремних термінів або тихо відійти вбік.

Події на Болотній площі річної давнини стали першим поштовхом до згасання протестного руху в Росії, пише в New Republic Юлія Йоффе. "Це був час нерозсудливості: люди обурювалися, вони були ситі по горло все більш незграбною брехнею уряду, їм закрутило голову відкриття, що у величезному роз'єднаному місті є десятки тисяч їхніх однодумців", - йдеться в статті. Але мирна хода 6 травня ("або через прорахунки в плані, або, що ймовірніше, через провокацію з боку поліції", як пише Йоффе) закінчилася сутичками з поліцією.

За минулий рік протестний рух впав у якийсь відчай, склалося відчуття, що всі зусилля безглузді. Акція 6 травня цього року, яка відбулася в Москві, формально проводилася на підтримку людей, заарештованих у справі про заворушення в 2012 році. "Але насправді це була перевірка на ознаки життя. Чи залишилося хоч щось від захопливого, оптимістичного колишнього протестного руху? Можливо, так", - стримано оцінює автор.

Відчуття безглуздості не полишає: той самий набір ораторів, все ті ж таки механічно повторювані промови, вважає Йоффе (на її погляд, запально виступив тільки Навальний). Йоффе роз'яснює причини безсилля: "Якщо уряд тебе ігнорує і не поступається ні п'яддю, ти мало що можеш зробити". А якщо він тисне і залякує, має сенс вчинити, як багато москвичів: зачинитися в своєму маленькому світі відпусток у Гоа і продукції Apple або емігрувати.

Але еміграція - тяжке рішення, визнає Йоффе, цитуючи слова з промови Навального: "У мене немає іншої країни".

"Я ніколи не здамся, і я нікуди не піду", - заявив зі сцени видатний діяч опозиції Олексій Навальний, розповідають про відвідування мітингу кореспонденти The Washington Post Майкл Бірнбаум і Кеті Леллі. Однак інші маніфестанти були менш оптимістичні: один з протестувальників ніс плакат з написом "Все дуже погано".

Інший учасник мітингу, пенсіонер Олександр Романов прикріпив до свого одягу жовту зірку з написом "іноземний агент", протестуючи проти тиску на НКО. Пенсіонер розповів журналістам, що своєю поведінкою влада нагадує йому його доньку в дитинстві: "Вона міцно тримала нашу кішку, бо знала: як тільки вона її випустить, кішка тут же її вкусить".

"Нам просто не подобається, коли хтось інший ухвалює за нас рішення", - обурюється домогосподарка Марія Смоленцева, обурена забороною на всиновлення російських сиріт американськими родинами.

Опозиціонери заявляють: незважаючи на спад протестної активності, вони і далі тиснутимуть на владу, йдеться в репортажі.

Чорні хмари і погані прикмети не завадили вчора тисячам протестувальників вийти на Болотну площу, щоб повторити антикремлівське гасло "Росія без Путіна", пише Нікола Ломбардоцці, кореспондент італійської La Repubblica. "Організатори заходу відчували неоднакові почуття: письменник Борис Акунін говорив про смуток і смирення народу, екс-прем'єр Борис Нємцов, навпаки, бачив непохитне прагнення до змін", - пише автор.

"Рішення про проведення маніфестації в самий розпал свят було сміливим, але необхідним, - йдеться в статті. - Опозиціонери хотіли відзначити річницю останнього великого заходу, на який вийшли близько 200 тисяч людей. Він завершився сутичками, вочевидь спровокованими поліцією. В результаті тривалого розслідування у в'язниці опинилися вже 27 осіб. Відчуваючи страх перед насильством і жорсткими обмеженнями будь-яких форм інакомислення, багато хто зволів цього разу залишитися вдома. Свою роль відіграв і інцидент, що стався вранці: молодий робітник загинув, монтуючи сцену", - розповідає кореспондент.

Особливо згадує журналіст виступ "найпопулярнішого противника уряду" Олексія Навального, який говорив "з гордістю і гіркотою": "Я втратив рахунок процесам, ініційованим проти мене. Нам залишається лише йти вперед, щоб вигнати Путіна і його банду злодіїв і шахраїв".

Відсутність єдності в рядах протестувальників, разом з різко зменшеною кількістю учасників, дає змогу припустити, що антипутінський рух серйозно ослаб за рік рішучих законодавчих, соціальних і політичних змін, пише московський кореспондент The Christian Science Monitor Фред Вейр. Результат "болотної справи" в найближчі тижні багато що скаже про те, в якому напрямку Росія піде в наступні п'ять років, вважає він.

"Ці суди проти протестувальників слід розглядати в ширшому контексті, зокрема наявного активного наступу на НКО і нового закону, що змінює визначення держзради", - передає видання думку заступника глави московського бюро Human Rights Watch Тетяни Локшиної. У неї склалося враження, що "влада насправді боїться не НКО". "Її турбує громадський протест, і одна з цілей цих судових процесів полягає в тому, щоб послати попередження, насамперед молоді: "Перш ніж виходити на вулиці, подумай двічі", - сказала Локшина.

Далі кореспондент докладно наводить доводи влади в ході процесів у "болотній справі", думку незалежної комісії, що складається з громадських діячів і правозахисників, цитує експертів. На закінчення наводиться оцінка нинішнього стану протестного руху Маші Ліпман - головного редактора журналу Московського центру Карнегі Pro et Contra.

"Коли розумієш, що перед тобою бетонна стіна, звісно, багатьох це деморалізує. Багатьом здається, що протестувати не має сенсу, ти не можеш нічого змінити. Це гнів від відчуття свого безсилля, але він нікуди не подівся", - вважає Ліпман.

"Путін нещадно мстить своїм супротивникам" - так назвала свій матеріал оглядачка Die Welt Юлія Смирнова.

Як відомо, 6 травня 2012 року - за день до інавгурації президента Путіна - на Болотній площі в Москві пройшла демонстрація, в ході якої постраждали десятки людей, сотні були затримані. Відразу після акції протесту почалися арешти й обшуки в опозиціонерів. Зараз російська прокуратура хоче довести не тільки те, що "масові заворушення" на Болотній планувалися опозицією заздалегідь, а й те, що фінансувалися вони з-за кордону. У полі зору російської юстиції залишаються 28 людей.

Вірні Кремлю ЗМІ вже цілий рік цілеспрямовано розповідають про арешти і обшуки в опозиціонерів. "Керівник СК (Слідчого комітету) РФ Володимир Маркін з'являється в новинах мало не щодня, а поняття "масові заворушення" і "фінансування з-за кордону" глибоко вкоренилися у свідомості телеглядачів", - йдеться в статті. Велика частина судових процесів у так званій болотній справі пройде влітку - разом з процесом проти блогера Олексія Навального все це стане серйозним ударом по противниках Путіна.

Тим часом політичне значення, яка набула "болотна справа", значно ускладнює становище таких обвинувачених, як студент Ков'язін, який опинився на Болотній за дорученням кіровської газети: він повинен був зробити репортаж про події в Москві, але мимоволі вплутався у заворушення. Замість банального звинувачення в заподіянні матеріальної шкоди молоду людину звинувачують в участі у заворушеннях, що мали на меті революцію і повалення влади. "Болотною справою", робить висновок Смирнова, "влада хоче наочно показати, що покарання за це може бути вкрай жорстоким".

Також на цю тему:

Москва знову викликала Кремль на "матч з армрестлінгу" (El Mundo)

Переклад InoPressa