Вченим давно відомо про те, що поверхня Венери "всіяна" вулканами. Відомості про останню активність датовані більше як двома мільйонами років тому.

Однак нове дослідження, опубліковане в науковому журналі Nature Astronomy, свідчить про те, що ці вулкани можуть бути досі активними.

Це вдалося встановити завдяки потокам, ймовірно, лави, які зафільмували за допомогою орбітального апарату Magellan, пишуть The New York Times та IFL Science.

"Коли ви бачите щось подібне, перша реакція – "вау", – сказав Давіде Сулканезе, докторант Університету д'Аннунціо в Пескарі (Італія) та провідний автор дослідження.

У 1990-х роках космічний корабель NASA Magellan використовував радар, що проникає крізь хмари, для вивчення більшої частини планети. Але тоді виявлення свіжої розплавленої породи було складним завданням.

Натомість тепер для аналізу даних Магеллана вчені використали сучасне програмне забезпечення. З його допомогою вони виявили два потоки лави.

На Венері немає тектонічних плит, як на Землі. Але її схожа кам'яниста структура і розмір свідчать про те, що всередині другої планети від Сонця досі щось кипить – тому вона може бути вулканічно активною.

Обидва потоки лави за розміром можна порівняти з викидами вулкана Кілауеа на Гаваях після його раптового пробудження в 2018 році.

Використовуючи дані про ці два виверження, автори дослідження підрахували, що вулканічна активність на Венері значно вища, ніж передбачалося раніше. Ці виверження вони можуть відбуватися просто зараз.

Хоча глибина залягання лави невідома, а тому визначити її об’єм неможливо, дослідники змогли порівняти швидкість потоку з середньорічною на Землі за останні 180 мільйонів років.

"Таким чином, згідно з цими розрахунками, Венера не тільки може бути набагато більш вулканічно активною, ніж передбачалося раніше, але її вулканічна активність також може бути того ж порядку величини, що і на Землі", – пояснили дослідники.

Єдиний спосіб знайти достеменні відповіді – це "відвідати" Венеру. Таку місію планують у 2030-х роках.