За оцінками науковців, ймовірність повторення в Києві рекордного весняного паводку рівня 1931 року (коли вода доходила до Андріївського узвозу) збільшилася в рази. Якщо Дніпро знову вийде з берегів, затопленими опиняться частина Оболоні, Русанівка, Позняки та Осокорки, передає "Інтерфакс-Україна".

Як розповів завідувач відділу математичного моделювання навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин і систем НАН України Марк Железняк, дослідники отримали дані, що в наступні 30 років кількість екстремальних опадів збільшиться приблизно вдвічі.

"Зараз вся статистика про те, які бувають високі повені, не працює, вона отримана в XX столітті, а ми живемо в кліматі XXI століття. Ми повинні спрогнозувати нові кліматичні умови на найближчі 100 років і визначити, які високі повені будуть", - зауважив він.

За словами науковця, високе водопілля може бути раз на 100 років, але частина районів Києва страждає від паводків раз на 20 років.

"Потрібно чітко сказати, які місця мають бути перекриті, щоб вода не пройшла. Останні такі розрахунки робилися в 1980 році, коли була зовсім інша топографія, не було Оболоні..." - додав він.

Железняк уточнив, що дамби, встановлені на конкретних вузьких місцях, не дозволять затопити певні частини міста. Однак навіть за невеликої повені, як у 1970 році, будуть затоплені, наприклад, Русанівські сади, тому що там є недобудована дамба, і таких місць багато в місті.

Учений звернув увагу на те, що ризики прориву дамби київської ГЕС малі і їх не варто навіть розглядати, а ось ризик високої повені дуже великий.

"Ми хочемо передати сигнал владі міста Києва, що впроваджуючи новий Генеральний план розвитку міста до 2025 року, потрібно врахувати, як зміниться Київ, адже проектується багато нових споруд біля Дніпра, і що може бути затоплено", - вказав він.

Начальник Укргідрометцентру Микола Кульбіда також не відкидає ймовірності виникнення високих паводків з катастрофічними наслідками.

"Ми маємо бути готові, що колись високе весняне водопілля в Києві буде, і повинні знати, до яких наслідків воно призведе", - сказав він.

Як відомо, найсильніша весняна повінь у Києві спостерігалася в 1931 році. Рівень Дніпра тоді піднявся на 8,53 метра щодо нульової позначки. Вода доходила до Андріївського узвозу і спала аж наприкінці травня. Дніпровські хвилі залили і пошкодили майже триста житлових будинків, кілька заводів та насосні станції.

У Маріуполі через зливи закрили пляжі

Стихія, що розгулялася на початку тижня, не обійшла стороною і південний курорт області. Над Приазов'ям промайнули зливові дощі. Негода уляглася, але в Маріуполі досі усувають її наслідки. Зараз місцева влада в першу чергу заклопотана пляжами, передає "Комсомольская правда".

З середи через бурі в місті закрили майже усе узбережжя. Червоне світло купальщикам дали на Піщаному пляжі і міському в районі Приморського бульвару. Поплавати зараз можна хіба що на одному пляжі в Орджонікідзевському районі міста.

Останні проби води в акваторії Маріуполя показали перевищення за бактерійними показниками - мінімум в 3 рази. Найімовірніше, причина в тому, що із зливами в морі змило усе сміття з узбережжя, стоки з доріг і т. д., - пояснив заступник головного державного санітарного лікаря Донецької області Роман Родіна. - Проте, хочу заспокоїти, ні холери, ні патогенних мікроорганізмів ми не виявили.

Сьогодні фахівці Маріупольської СЕС візьмуть морську воду на контрольний аналіз. Якщо показники будуть в нормі, вже до вихідних медики обіцяють знову відкрити улюблені місця відпочинку городян і приїжджих.