В останній день зими, 28 лютого, розпочався Масляний тиждень, або так звана широка Масляна(чи Масниця). Це свято проводів зими та зустрічі весни було одним з найпопулярніших у слов'янській культурі, а після прийняття християнства церква пристосувала його до тижня перед Великим постом, нагадує ТСН.

За однією з версій, назва "масляна" виникла тому, що на цьому тижні, за православним звичаєм, м'ясо вже не можна було їсти, а молочні продукти ще споживали.

Церковною мовою цей тиждень називається сирним. Основною стравою на Масляну зазвичай є млинці, які печуть щодня з понеділка по неділю.

Виготовлення млинців бере початок від жертовного хліба стародавніх язичників, де коло вважалося знаком Сонця. Млинці випікають із житнього та пшеничного борошна, з різних злаків — гречки, проса, вівса, роблять їх простими і з припіком (із додаванням різних продуктів). До млинців подають масло, сметану, мед, малосольну рибу, оселедець, повидло, варення.

Також Масляна відома всенародними гуляннями: танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, багаття тощо.

Кожен день тижня має власні традиції. В понеділок влаштовують гуляння і роблять з соломи дідуха. У вівторок дівчата частують млинцями хлопців, а свекрухи приглядають невісток. У середу теща пригощає зятя, а в п'ятницю в гості чекають на тещу. І зять має запросити її особисто.

У неділю гуляння завершують, сповідаються і просять одне в одного вибачення. Потім йдуть до лазні - Великий піст зустрічати треба, очистившись і душею, і тілом.

Цікаво, що в Україні віддавна Масницю вважали загалом жіночим святом. Хоча участь у гуляннях могли брати і чоловіки, вони мусили за це "відплатити" грошима чи горілкою.

У народі вважається, що людині, яка провела Масляний тиждень погано і нудно, не буде успіху в справах протягом усього року.