Свято Покрови Пресвятої Богородиці (День милосердя і співчуття) відзначають православні цієї п'ятниці. Цьогоріч відзначається 1101-ліття свята.

Як свідчить переказ, 14 жовтня 910 року жителі оточеного Константинополя зібралися у Влахернській церкві і благали Бога про позбавлення від смерті. Під час вечірнього богослужіння одному з вірних, що стояли в храмі, - святому Андрію Юродивому - було видіння, що Богородиця в оточенні багатьох святих пройшла по повітрю, зняла з голови омофор (покрив) і простягнула його над усіма, хто молився в церкві, на знак того, що бере їх під свій захист. Це ж бачив і учень Андрія Єпіфаній. Незабаром облогу було знято.

Так склалося, що в грецький церковний календар це свято не увійшло, і з давніх пір святкується тільки православною церквою.

Після Покрови і до початку Пилипівського посту українці традиційно грали весілля. Вважається, що молодих, які укладають цього дня шлюб, сама Богородиця бере під свій покров, і в сім'ї пануватимуть любов і згода. Якщо доти дівчину не посватали, то вона чекала наступного року.

Крім того, Покрова Пресвятої Богородиці була одним з головних свят запорізьких козаків, які будували багато однойменних храмів і особливо поважали ікони Покрови.

Зі святом Покрови пов'язано чимало народних повір'їв, прикмет, приказок, прислів'їв. Вважається, що яка погода на Покрову, такою буде і зима. Цього дня уважно спостерігають за вітром – якщо він дме з півдня, то зима буде теплою, з півночі – холодною, із заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою.

Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.

У Карпатській Україні до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: "Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома".

Інші прислів'я до Покрови: "Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови", "Прийшов Покров - не нагрієш хату без дров", "Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду - льодом, а дівчат - шлюбним вінцем".

Найбільшим і найзначнішим святом була Покрова для козаків. У цей день на Січі відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали заступницею і покровителькою православного воїнства.

На честь Покрови козаки будували багато храмів, деякі з них збереглися й донині. Перлинами архітектури вважаються Покровський собор Харкова, зведений у 1689 році, та київська трибанна церква Покрови на Подолі, зведена у 1766-му.

Тож не дивно, що через століття це свято здобуло в Україні ще й другу назву - Козацька Покрова. Після указу президента України від 1999 року день 14 жовтня відзначається як День українського козацтва.

Свято Покрови за день свого заснування обрала й Українська Повстанська Армія (УПА), віддавшись під опіку святої Богородиці. Цього дня вже кілька років в містах України відбуваються ходи та мітинги прихильників українського націоналізму.