Президент Чехії Вацлав Клаус висунув вчора додаткову умову, за якої він може підписати Лісабонську угоду про реформування діяльності Євросоюзу, передає Бі-Бі-Сі. Про це повідомили представники Швеції, яка нині головує в ЄС.

Клаус висунув цю нову умову в телефонній розмові з прем'єр-міністром Швеції Фредріком Рейнфельдтом. За його словами, примітка, на якій наполягає Чехія, пов'язана з Хартією ЄС про основні права.

"Я сьогодні говорив по телефону з президентом Клаусом... Для того щоб підписати договір, Клаус попросив додати до нього примітку до двох пропозицій, пов'язаних із главою про фундаментальні права", - повідомив Рейнфельдт, передає РИА "Новости".

При цьому, за словами Рейнфельдта, чеський президент, відомий як рішучий противник об'єднання ЄС на нових умовах, не уточнив, які конкретно примітки він вимагає додати до тексту договору.

У договорі є посилання на Хартію ЄС про основні права, що покриває широкий спектр прав громадян союзу. Хартія буде обов'язковою до виконання, коли набуде чинності Лісабонська угода, і тільки Велика Британія має можливість не приєднуватися до неї.

"Я сказав йому, що це дасть неправильний сигнал у складний для ЄС час. Я чітко вказав, що найважливіше отримати його підпис під документом, і я не хочу, щоб через це відкладалося прийняття договору найближчим часом", - сказав Рейнфельдт.

У відповідь президент Чехії заявив, що підпише Лісабонську угоду, якщо буде вставлено примітки, і якщо Конституційний суд Чехії відкине позов сенаторів, сказав Рейнфельдт. "Ми повинні з'ясувати, що саме він (президент Клаус) просить", - додав шведський лідер.

Вацлав Клаус відмовлявся підписати угоду, поки Конституційний суд країни не винесе рішення щодо чергової скарги, поданої його соратниками-сенаторами.

За день до того прем'єр-міністр Чехії Ян Фішер висловив упевненість у тому, що ратифікація Лісабонської угоди буде завершена до кінця року.

Лідери ЄС будуть розглядати цю нову вимогу чеського лідера як ще одну тактичну хитрість з метою відкласти підписання документа. Вони можуть не погодитися виконати прохання Чехії, оскільки це створює ризик почати процес його ратифікації наново. А саме цього в ЄС хочуть уникнути найбільше. Самого Фредріка Рейнфельдта, судячи з усього, це прохання спантеличило і навіть трохи роздратувало, передає Бі-Бі-Сі.

У свою чергу в Польщі - єдиній окрім Чехії країні ЄС, яка остаточно не ратифікувала договір - глава канцелярії президента Леха Качинського Владислав Стащак заявив, що "президент підпише договір опівдні в суботу". На церемонії підписання документа планується присутність і деяких лідерів країн ЄС.

У четвер у ЗМІ також з'явилися суперечливі відомості про підписання Лісабонського договору Лехом Качиньським. Спочатку польський телеканал TVN 24 з посиланням на помічника глави держави Олександра Шчегло повідомив про те, що "президент тримає своє слово" і "в неділю він підпише договір".

Раніше інший помічник президента повідомляв, що підписання відбудеться в неділю, що внесло деяку плутанину. Проте потім брат-близнюк польського президента Ярослав Качинський, який очолює найбільшу опозиційну партію "Право і справедливість", взагалі спростував інформацію про підписання договору.

"Наскільки мені відомо, в найближчу неділю це не відбудеться", - сказав Ярослав Качиньський на прес-конференції в четвер, відповідаючи на питання з приводу можливого підписання президентом договору.

2 жовтня в ході другого референдуму в Ірландії переважна кількість виборців проголосували на підтримку угоди, що створило для Качинського велику проблему. Раніше президент Польщі, відомий своїм євроскептицизмом, заявив, що він дочекається результатів ірландського референдуму, перш ніж підписати договір. У свою чергу парламент Польщі вже схвалив ратифікацію Лісабонської угоди.

"Президент тримає своє слово. Він пообіцяв підписати угоду без зволікання, якщо результати ірландського референдуму будуть позитивними", - сказав Олександр Шчегло в інтерв'ю польському каналу TVN 24.

На відміну від Леха Качиньського, прем'єр-міністр Дональд Туск і його уряд рішуче підтримують Лісабонську угоду.

Минулої суботи були оголошені попередні результати референдуму в Ірландії, згідно з якими більшість її населення висловилися за прийняття Лісабонської угоди, що визначає нові принципи функціонування інститутів влади розширеного ЄС. Для набрання ним чинності потрібна його ратифікація всіма 27 країнами ЄС.

Лідери ЄС хочуть, щоб угода була остаточно ратифікована в цьому році - задовго до виборів у Великій Британії наступної весни, які можуть увінчатися перемогою консерваторів, більшість керівників якої є послідовними противниками посилення ролі Євросоюзу.

Багато однопартійців Девіда Камерона, який може стати наступним прем'єр-міністром Великої Британії, вимагають провести референдум з питання ратифікації Лісабонської угоди.

Уряди країн-членів ЄС вважають, що Лісабонська угода надзвичайно важлива для майбутнього країн - членів Євросоюзу. Угода покликана значно спростити процес прийняття рішень у ЄС, який після масштабного розширення Союзу, став дуже повільним і трудомістким, оскільки не змінювався з того часу, коли в ЄС було тільки 15 країн.

Критики угоди стверджують, що вона підриває національний суверенітет країн-членів ЄС.

Лісабонська угода (Treaty of Lisbon) була підписана лідерами країн Євросоюзу в Португалії у грудні 2007 року.