Президент Франції Ніколя Саркозі пригрозив журналісту, що розіб'є йому обличчя за статтю про свою дружину Карлу Бруні. Історія ця сталася ще в січні 2008 року, але спливла тільки тепер, з виходом книги мемуарів Франца-Олів'є Гісбера, директора журналу новин Le Point, передає NEWSru.com.

В опублікованій журналом статті висувалося припущення, що дружина президента - серцеїдка. Стаття пропонувала "24 поради президенту напередодні його шлюбу з мадемуазель Бруні", який Саркозі уклав у січні 2008 року. Однією з порад була: "Не знайомте вашу нову дружину з вашими синами, з Бараком Обамою та й взагалі з будь-якими привабливими чоловіками".

Незабаром після виходу статті президент зателефонував Гісберу, тоді - політичному редактору журналу, розпочавши розмову з кількох приємних слів, але потім несподівано вибухнув. "Ця стаття - бруд, і я мав би розбити вам лице", - сказав він Гісберу.

"Ви погрожуєте мені?" - поцікавився Гісбер. Саркозі не зніяковів: "Ви заслуговуєте на це. Я не знаю, що мене втримує". "Ні у вас, ні у Карли немає причин відчувати себе ображеними", - заявив редактор.

"Я впевнений, ви б луснули від обурення, якби я написав, що ваша дружина була повією, з якою переспав кожен, і яка навіть хотіла зайнятися сексом з вашими дітьми", - продовжив президент. "Але наш журнал ніколи не писав, що Карла була повією", - відповів Гісбер.

Карла Бруні-Саркозі справді завоювала репутацію жінки, що часто змінює статевих партнерів, серед яких - такі знаменитості, як Мік Джаггер, Ерік Клептон і Дональд Трамп. Відомо її висловлювання про моногамію, яка "легко набридне". Після зв'язку з публіцистом Жаном-Полем Ентховеном вона пішла від нього до його сина, філософа Рафаеля Ентховена, народивши від нього дитину.

Саркозі вимагав, щоб журнал письмово вибачився, але редактор відмовився. "Побачите, що я з вами зроблю", - пригрозив президент. Погроза не була марною: глава держави спробував натиснути на власника журналу мільярдера Франсуа Піно, щоб той звільнив Гісбера. Але досягти цього президентові не вдалося.

Примирила його з президентом сама Карла Бруні, навколо якої і розгорівся конфлікт, оповідає Гісбер. Вона відібрала у чоловіка трубку і сказала: "Вибачте йому. Бо Ніколя такий закоханий, ви ж розумієте. Він не міг перенести, що про мене таке пишуть". Однак подібні тиради з "лексиконом школяра", як висловився Гісбер, йому довелося почути від президента ще не раз.

Франц-Олів'є Гісбер відомий як автор біографій кількох президентів Франції. І читати ці дослідження їхнім фігурантам не завжди приємно. Наприклад, він розкрив зв'язок молодого Франсуа Міттерана з маріонетковим режимом Віші в часи німецької окупації. Писав він і про Жака Ширака. У книзі "Трагедія президента", присвяченій попередникові Саркозі, він назвав Ширака "сексуально стурбованим чудовиськом", яке "заковтує все, але не втримує з собою нічого і нікого, навіть друзів".

Саркозі ж, за словами Гісбера - це "король-дитина", "незрілий" і "непостійний", який "тиранить" своїх наближених і друзів. Але Гісбер не згоден з поширеною про Саркозі думкою, ніби той - обмежений обиватель. У ході однієї з бесід президент вразив його рясним цитуванням низки авторів - від Расіна до де Мопассана.

"Телефонна атака" проти журналіста - далеко не перша витівка нестриманого Ніколя Саркозі. Надто ж важко він переносить розмови про своє особисте життя - наприклад, у жовтні 2007 року він аж знетямився, зневаживши американську журналістку, яка запитала його про розпад шлюбу з попередньою дружиною Сесілією.

Відносини з пресою у голови французької держави назагал також далекі від безхмарних. Наприклад, коли в листопаді 2010 року журналіст припустив, що Саркозі мав причетність до отримання відкатів від Пакистану за постачання підводних човнів, Саркозі у відповідь "припустив", що його співрозмовник - педофіл. А журналіста одного з французьких сайтів новин Саркозі пригрозив засудити за оприлюднення відеозапису, на якому видно, як президент шпетить працівника телебачення за те, що той з ним не привітався.