Президент України Петро Порошенко заявляє, що депортація кримських татар - це спільний біль для всіх людей. Про це глава держави написав на своїй сторінці у Twitter.

"18 травня 1944 року розпочалося злочинне виселення кримських татар з Криму. Поділяємо наш спільний біль", - зазначив Порошенко.

Пізніше, на своїй сторінці у Facebook президент заявив: "В цю важливу дату і завжди ми стоїмо поруч з братнім кримськотатарським народом, поділяємо наш спільний біль, схиляємо голови в скорботі за загиблими".

Народні депутати України хвилиною мовчання вшанували пам`ять жертв депортації кримськотатарського народу. Як передає УНІАН, голова парламенту Андрій Парубій зазначив, що сьогодні о 12.00 відбувається загальнонаціональна хвилина мовчання в пам`ять про жертв депортації кримських татар.

Після вшанування пам`яті жертв Парубій висловив переконання, що Крим буде повернуто Україні.

"Ми визволимо усі наші землі. Я в цьому переконаний. Слава Україні!" - сказав голова ВР.

Члени Кабінету міністрів України вшанували хвилиною мовчання пам`ять жертв депортації кримськотатарського народу. Засідання уряду відкрив прем`єр-міністр Володимир Гройсман. Він нагадав, що сьогодні - 72-гі роковини депортації кримських татар.

"Це річниця дуже складна в історії кримськотатарського народу, в нашій спільній історії... Сьогодні я хотів би розпочати засідання уряду з хвилини мовчання за всіма тими, хто загинув", - сказав Гройсман.

Україна закликає світ продовжити політико-дипломатичний тиск на РФ з метою уникнути повторення трагедії 1944 року

Україна закликає світову спільноту продовжити політико-дипломатичний тиск на Росію з метою уникнути повторення трагедії 1944 року. На цьому наголошується в заяві Міністерства закордонних справ України.

"18-20 травня 1944 року понад чверть мільйона кримських татар стали жертвами злочинної політики сталінського СРСР. Депортація кримськотатарського народу стала чорною сторінкою світової історії, злочином радянської системи у її цілеспрямованій боротьбі з низкою народів СРСР, зокрема кримських татар, яких поголовно, від малюків до літніх людей, було записано до лав "зрадників"", - йдеться в документі.

Однак, підкреслили в МЗС, реальність виглядала інакше – у боротьбі з нацистською окупацію брали участь не лише такі легендарні кримськотатарські військові, як Амет-Хан Султан, а й значна кількість пересічних радянських солдатів - кримських татар, імена яких навіки викарбувані на сторінках Книги пам’яті АР Крим та воїнів Другої світової війни.

"Біль та страждання кримськотатарського народу під час радянської депортації 1944 року повторюються 70 років потому – під час російської окупації Автономної Республіки Крим. Окупант так само до сталінських репресій проти кримськотатарського народу та його лідерів, забороняє діяльність Меджлісу як вищого повноважного представницького органу кримськотатарського народу, влаштовує незаконні обшуки та політично вмотивовані переслідування активістів, безпідставно обвинувачує кримських татар в екстремізмі та тероризмі", - зазначається в заяві.

В МЗС підкреслили, що після того, як РФ окупувала Крим та місто Севастополь у лютому 2014 року, поставила собі за мету звільнити півострів від усіх, хто відкрито засуджує незаконні дії Кремля, відмовляється від примусової російської паспортизації, намагається зберегти осередки мовної, релігійної та культурної ідентичності.

"А власне такої принципової позиції дотримується у своїй більшості кримськотатарський народ. Тому політика окупаційної влади вже призвела до того, що з початку окупації АРК більш як 20 тисяч кримських татар залишили рідні домівки і переїхали шукати кращої долі в материковій Україні, а Меджліс був змушений перенести свою діяльність до Києва", - констатували в зовнішньо-політичному відомстві.

"В Україні вшановують світлу пам`ять жертв геноциду кримськотатарського народу 1944 року та закликають світову спільноту продовжити політико-дипломатичний тиск на російську окупаційну владу з метою уникнення повторення трагедії 1944 року, негайного припинення порушень фундаментальних прав людини в Криму, та врешті-решт – деокупації півострова та відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах", - наголошується в заяві.

Нагадаємо, 18 травня, відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу. Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня. Проте перша і найбільша хвиля завершилася 20 травня. Офіційною підставою для депортації стала таємна постанова Державного комітету оборони №5859 "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Без сумніву, тоді був здійснений акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності.

За офіційними даними, з Криму було депортовано 183 тисячі 144 кримських татар; за татарськими джерелами - 228 тисяч 500, з яких упродовж лише першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від кількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася і була конфіскована державою.

Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина - до ГУЛАГу, а ще частина - для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до великого занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам'яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму.

Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно і вільно жити на рідній землі, але знову кримська земля стала об'єктом зазіхань Росії, а кримські татари зазнали (і зазнають) нечуваних з часів Сталіна репресій.

Нагадаємо, цьогоріч на 18 травня російські окупанти не дозволяють в Криму будь-які жалобні заходи за участю забороненого ними Меджлісу (наймасовішого неформального представницького органу кримських татар).

Як вже повідомлялося, українськими органами державної влади на 18 травня заплановано проведення низки культурно-просвітницьких заходів.

Також цього дня планується масштабний мітинг на адмінкордоні з окупованим росіянами Кримом. За словами голови штабу цивільної блокади Криму Ленура Іслямова, пам'ятні мітинги пройдуть і в інших містах України, а в Генічеському районі Херсонської області неподалік контрольного пункту "Чонгар" має відбутися наймасштабніший з них.