З наближенням виборів заяви Путіна про прийдешні катаклізми і можливі провокації з боку опозиції стають все більш зловісними. Що це - дим без вогню чи пробні кулі? Західні оглядачі аналізують причини, що змушують прем'єра пускати в хід таку страхітливу риторику. Тим часом один з кандидатів, олігарх Прохоров намагається зіграти на хвилі антипутінських настроїв у регіонах.

На одному з фінальних заходів своєї виборчої кампанії Путін застеріг, що після виборів опозиціонери можуть свідомо влаштувати провокацію, пише Financial Times, коментуючи виступ прем'єра перед членами ЗНФ. "Кандидат визнав, що у громадян є право висловлювати свою думку, але накинувся на своїх опонентів, заявивши, що вони спробують створити враження підтасовувань на виборах і не зупиняться ні перед чим, щоб зірвати його перемогу", - переказує журналістка Кортні Уївер.

Як сказав Путін, ці люди хочуть сутичок і навіть шукають "сакральну жертву" з-поміж помітних людей: "Самі "грохнуть", вибачте, а потім будуть владу звинувачувати". Він закликав людей, які "щиро хочуть змін на краще, не піддаватися на провокації".

Лідери протестного руху сприйняли слова Путіна як застережний сигнал, зазначає газета. Якщо керівник уряду "публічно заявляє про те, що має інформацію про таку провокацію, що готується, і такий злочин, то він зобов'язаний зробити все для того, щоб запобігти цьому, а не просто публічно лякати росіян подібним сценарієм", - сказав в інтерв'ю "Інтерфаксу" Борис Нємцов.

Лідер "Лівого фронту" Сергій Удальцов зауважив: "Якщо це спроба нас скомпрометувати, то вона безглузда, оскільки у нас немає і бути не може таких планів. Ми люди адекватні, відповідальні".

В останні тижні Путін ще гостріше критикує США, зазначає видання. Газета "Комерсант" днями повідомила, що ключовий підозрюваний у справі про вбивство Політковської поклав провину на Березовського.

"Здавалося, він цитує якийсь давній підручник КДБ або невдалий кіносценарій" - так коментує кореспондент The Washington Post Кеті Лалл заяву, зроблену Путіним на зустрічі з членами ЗНФ. "Він застеріг, що його опоненти готові вбити одного зі своїх, щоб мати змогу звалити цей злочин на нього", - пише автор, називаючи ці заяви "звинуваченнями в підступах а-ля КДБ".

Реакція Інтернету - переважно скептична, всі запитують: "Що вони ще придумають?", зазначає журналістка.

"З наближенням виборів заяви Путіна про те, що настане катаклізм, стають все більш зловісними, вони чергуються з ініціативами на догоду електорату", - пише газета. Похмура риторика ніби нависає темною хмарою над Москвою, зауважує автор. "Важко зрозуміти, що це - просто дим без вогню чи зловісні "пробні кулі", - підсумовує вона.

Про причини, які змушують Путіна пускати в хід таку страхітливу риторику, пише Міхаель Людвіг у Frankfurter Allgemeine Zeitung. На думку німецького видання, кандидат Путін через 8 років після виборів 2004 року почувається не дуже впевнено і змушений оборонятися. Оголошення про те, що Путін знову збирається повернутися в Кремль, зіграло роль каталізатора, який перетворив приховане невдоволення у великих містах на протестні настрої, на які прем'єр реагує то розгублено, то агресивно.

"Критику своєї політичної системи Путін завжди спростовує аргументом про необхідність збереження стабільності", - пише журналіст. Щоб створити в Росії відчуття стану облоги, Путін вдається до образу західного ворога. Він робить ставку на те, що його "залізний" електорат, який здебільшого проживає в провінції, повірить у гасло: "Або я, або хаос, фінансований Америкою". Крім того, прем'єр "розкидається обіцянками, які дорого обійдуться бюджету і навіть можуть призвести до фінансових ускладнень, якщо після виборів їх справді виконають".

Політичні реформи, заявлені лише під тиском вулиці, здебільшого ще не визріли, наберуть чинності за кілька років та розроблені так, "щоб владний картель навколо Путіна не постраждав. Але само по собі оголошення про реформи дозволяє йому позиціонувати себе як "консервативного модернізатора", як і вісім років тому", пише видання.

Зміну суспільних настроїв напередодні виборів відзначає і французька журналістка Анна Ніва в інтерв'ю швейцарській Le Temps. На її думку, Путіна буде переобрано, "але його популярність вочевидь підупала порівняно з його першими термінами". "Епоха легких переобрань закінчилася. Ми присутні при радикальних змінах: невдоволення, що виражається в останні місяці, тепер поширюється як провінцією, так і столицею", - зазначила Анна Ніва. Проте багато хто готовий проголосувати за Путіна, бо "більше нема за кого", але "всі чекають, що в прийдешні 6 років з'явиться сильний лідер і посяде його місце", визнала журналістка.

"Хитра політична кухня путінських років" домоглася того, що опозицію було винищено, а поява нових політичних фігур стала неможливим. "Те, що сьогодні на вулицях є опозиція, вже великий успіх", - сказала вона, констатувавши водночас різнорідність опозиції, що часом приводить до дивних альянсів, а також той факт, що опозиційні сили "ще не думають про завтрашній день".

Ніва зазначила, що якщо молоді городяни на мітингах висувають тільки політичні вимоги, то вимоги жителів провінції, чий рівень життя за останній час не змінювався на краще, мають також соціально-економічний характер. "У день, коли гнів тих і тих об'єднається, можна чекати революції. Не варто також випускати з уваги фактор страху: люди бояться втратити те, що у них є, вони бояться нестабільності", - сказала Анна Ніва. У той же час ніхто в Росії не сумнівається в загальній корумпованості путінського режиму. На думку журналістки, "розрив між суспільством, яке істотно змінилося, і Путіним, який залишився колишнім і ніяк не змінив своє бачення світу, зростатиме". "Молодь відмовляється миритися з корупцією і порушенням прав людини, - констатує Ніва. - Можна поручитися, що майбутній путінський термін не буде спокійним".

Financial Times розповідає про те, як один з кандидатів, олігарх Михайло Прохоров спробував зіграти на хвилі антипутінських настроїв у російських регіонах. На зустрічі зі студентами в Красноярську Прохоров заявив, що стабільність - це "стабільність бідності та відставання" і що Путін "перебуває при владі вже 12 років, цього достатньо".

"Здається, багатьох красноярських студентів його промова заворожила, але московські критики не сприймають Прохорова поважно - на їхню думку, він - пішак Кремля, допущений на політичну арену лише задля абсорбції протестних настроїв середнього класу", - йдеться в статті. На погляд критиків, Прохоров, який розбагатів завдяки заставним аукціонам, безпечний для Путіна, бо виборці за ним ніколи не підуть.

Але в міру того, як рейтинг Прохорова зростає, він все сильніше прагне дистанціюватися від Путіна і переходить на більш критичні позиції, вважає видання. Таке відчуття, що прихід Прохорова в політику - знак змін у внутрішньополітичній обстановці, тоді як еліта розколюється і популярність Путіна знижується.

Правда, на відміну від інших лідерів опозиції на зразок Навального, Прохоров поки що діє в рамках "системи", зазначає видання. "На даний момент ризики для його бізнесу залишаються невисокими", - йдеться в статті. Сам Прохоров запевняє, що прийшов у політику надовго.

Переклад InoPressa