Недільна акція в Москві "належить до категорії розваг", сказав Едуард Лимонов, проте зарубіжні спостерігачі зазначають: навіть верхівка путінської системи починає готуватися до "життя після Путіна". Думка, що Путін - krutoi, раптово вийшла з моди - навіть попри те, що його нинішня кампанія "сфокусована на еротизації президентського тіла", як стверджують деякі ЗМІ.

Москвичі з білими стрічками в неділю вишикувалися в людський ланцюг уздовж Садового кільця, оточивши центр міста, пише The Wall Street Journal. "Ланцюг, який, за оцінками, складався з 35 тис осіб, організованих за допомогою Інтернету, став четвертою великою антикремлівською акцією за 11 тижнів, і свідчить про те, що московський середній клас готовий винаходити нові форми вуличного протесту проти корупції і підтасовувань на виборах. Чергову масову демонстрацію заплановано на наступний день після президентських виборів".

Але очевидно, що самі по собі такі періодичні мирні акції не здатні скинути Володимира Путіна, який їх практично ігнорує, і що у лідерів протесту немає чіткої стратегії посилення тиску, йдеться в статті.

"У них сильний моральний дух, але немає політичних переваг, - сказала Маша Ліпман, політичний аналітик Московського центру Карнегі. - Коли вони кажуть: "Якщо ви не виконаєте наших вимог, ми знову вийдемо на вулиці", це не звучить як серйозний ультиматум".

Едуард Лимонов, ветеран націоналістичного опозиційного руху, сказав агентству "Інтерфакс", що недільна акція "належить до категорії розваг", і не вплине на тих, хто при владі.

У неділю десятки тисяч людей провели протестну акцію в російській столиці. Їхній розрахунок виправдався: держава в замішанні, пишуть журналісти SPIEGEL ONLINE.

На відміну від масових демонстрацій в грудні і лютому, не було ані сцени, ні виступів діячів, які подають надії і сприймаються із захопленням, ані довгих промов. Акція не була скоординована, існувала тільки сторінка в Інтернеті, проте о 14.30 ланцюг уже стояв і тільки подекуди переривався припаркованими машинами і перпендикулярними вулицями, розповідають кореспонденти.

"Кремль у четвер понавозив на олімпійський стадіон у Лужниках 130 тис своїх прихильників. Особисто Путін на арені войовничо закликав до "битви за Росію", - розповідають автори. "Однак громадяни Росії, які бунтують проти влади Путіна, не хочуть брати участі у словесній гонці озброєнь. Замість цього уздовж Садового кільця роздають повітряні кульки і млинці. Це мирний протест". Автори статті наводять слова 61-річного астронома, співробітника РАН:" Ми святкуємо кінець російської політичної зими. Я ніколи не бачив на вулицях стільки веселих людей".

"При цьому серед супротивників Кремля взяли гору помірковані сили. Незадовго до мітингів керівники опозиції, наприклад колишній прем'єр-міністр Борис Нємцов, подумували про гучний піар-хід: спалення ляльок із зображенням прем'єра Путіна. Це, ймовірно, забезпечило б протестному руху заголовки на перших шпальтах російських та іноземних газет, але неминуче призвело б до загострення конфлікту з владою", - підсумовують журналісти.

Акції протесту в Росії - ніщо інше, як відчутні прикмети набагато більш глибоких змін, що підривають основи популярності Путіна, пише в тій-таки The Wall Street Journal Грегорі Вайт. Навіть верхівка системи, яку Путін створив, починає готуватися до того, що колись було неймовірно, - до "життя після Путіна", стверджує журналіст. Так, президент ВТБ Андрій Костін у статті для великої газети порекомендував Путіну після перемоги на цих виборах дати обіцянку більше не балотуватися. Це подиву гідна зміна, пише видання.

"Пропутінська більшість або вже зникла, або ось-ось зникне", - каже Михайло Дмитрієв, директор Центру стратегічних розробок. Путін і його прихильники відкидають цю ідею як безглузду. "Путін може працювати за будь-якого рівня популярності. Йому потрібні тільки впевненість у собі і підтримка кількох ключових людей з власного оточення", - сказав неназваний "високопоставлений діяч з виборчого штабу". Але багато інсайдерів налаштовані не так оптимістично, зазначає автор статті.

Коли в 2000 році Путін вперше прийшов до влади, навіть багато хто з його нинішніх критиків прийняли його з розкритими обіймами як людину, яка врятує Росію, нагадує Вайт. Правда, деякі події (теракти, Помаранчева революція в Україні, протести пенсіонерів проти монетизації пільг) оголювали слабкі місця путінської системи, але Кремль реагував жорстко й непохитно. Для переважної більшості росіян політика відступила на задній план, оскільки зростав рівень життя. Еліта переймала імідж Путіна: "Він був krutoi - це російський прикметник, який став символом епохи, він означає щось жорстке, що поєднує в собі грубість і престижність", - пояснює автор.

У 2008 році свято життя увірвалося через фінансову кризу. Економіка досі відновлюється повільно. Путін вдався до випробуваних методів політичного театру, але російське суспільство вже змінилося, пише Грегорі Вайт, згадуючи про безцензурні новини і політичні дебати в Інтернеті. Навіть консервативний електорат старшого віку почав відвертатися від Путіна. І все ж у Кремлі не очікували масових акцій протесту.

І ось у грудні "звинувачення в підтасовуваннях почали з'являтися в Інтернеті ще раніше, ніж зачинилися виборчі дільниці. Думка, що Путін krutoi, раптово вийшла з моди". Першу реакцію Кремля на мітинги автор називає "шизофренічною": Путін ображав демонстрантів, а його помічники називали їх вершками суспільства. На початку поточного року перемогла лінія Путіна - більш жорстка.

"Політтехнологи спішно підшукують для Кремля стратегії, за допомогою яких можна завоювати серця протестувальників. Уряд обіцяє відновити деякі демократичні права, які забрав Путін, а також провести інші реформи, яких давно домагаються", - йдеться в статті. "Вони розраховують, що середній клас може до них повернутися. У людей коротка пам'ять", - каже неназване "джерело, близьке до виборчого штабу" Путіна.

Французький політолог Елен Блан, з якою поспілкувалася журналістка Le Monde, звертає увагу, що в ході нинішньої президентської кампанії Володимир Путін, замість позиціонувати себе доброчесним батьком численного сімейства, чомусь віддав перевагу скандальному іміджу, "за який так дорого довелося заплатити його другу Сильвіо Берлусконі".

"Починаючи з першої президентської кампанії в 2000 році Путін позиціонував себе як протилежність Борису Єльцину," російському ведмедеві". Якщо той був хворим і старим алкоголіком, то Путін створив образ людини непитущої, спортивної і дуже брутальної, - зазначає Елен Блан. - Росіянам було соромно за Єльцина, і це зробило можливим побудову культу навколо особистості Путіна, який хоче уособлювати силу, ігноруючи право".

Парламентська кампанія набрала квазіпорнографічного обороту з поширенням в Інтернеті ролика, який проводить паралель між статевим актом і фактом голосування, а автори передвиборних роликів кандидата в президенти Путіна зробили ще один крок в еротизації кампанії, випустивши 24 лютого відеозапис, сенс якого зводився до наступного: "Голосувати вперше - все одно що втратити цноту, головне, щоб вибір був правильним: Володимир Путін".

Констатуючи, що "альтернативного кандидата немає, а опозиція розчавлена ​​і маргіналізована", політолог зауважує: "Навіть не розумію, навіщо робити таке кіно для нинішньої "кампанії".

Переклад InoPressa