У НАТО відкинули пропозицію президента РФ надати Москві подробиці за кількістю, типом, місцями розміщення перехоплювачів та радарів у Європі. Екс-директор ЦРУ Джеймс Вулсі застерігає Обаму від передачі Росії ноу-хау по ПРО "ні за понюх табаки", а Дмитро Рогозін, постпред РФ при НАТО, роз'яснює позицію Москви у статті "Протиракетна оборона: будемо друзями чи супротивниками?".

Лідер НАТО у вівторок відхилив пропозицію Росії, відповідно до якої Альянс повинен поділитися з нею інформацією про континентальну систему ПРО, пише The Washington Times. Генсек Фог Расмуссен сказав в інтерв'ю "Інтерфаксу", що Росія не може бути безпосереднім учасником запланованої системи ПРО. "НАТО не може передавати країнам, що не входять до Альянсу, обов'язки з колективної оборони, що зв'язують членів НАТО".

"Раніше президент РФ запропонував укласти договір, де буде прописано, щоб НАТО надала Москві подробиці за кількістю, типом, місцями розміщення і максимальною швидкістю перехоплювачів та радарних систем", які будуть розміщені переважно в Східній Європі, нагадує автор статті.

Адміністрація Обами добровільно надає Росії конфіденційну інформацію про ПРО і тим самим послаблює безпеку США, стверджують на сторінках Foreign Policy Р. Джеймс Вулсі (голова Foundation for Defense of Democracies, в минулому директор ЦРУ) і Ребекка Хейнріхс з Foundation for Defense of Democracies.

Нещодавно адміністрація Обами пригрозила накласти вето на оборонний бюджет, пославшись на стурбованість положеннями, які обмежують обмін з Москвою ноу-хау в сфері ПРО. Але саме таку інформацію Путін у минулому доручав добувати шпигунам, пишуть Вулсі і Хейнріхс, а тепер адміністрація, зосереджена на "перезавантаженні", можливо, готова передавати її просто так.

Конгрес виявив, що адміністрація працює над угодою про ПРО з російською стороною і що Москва зажадала в рамках угоди поділитися з нею масою конфіденційних американських технологій ПРО і оперативно-керуючими повноваженнями. "Адміністрація жадає догодити Кремлю і, можливо, надасть йому таку послугу", - йдеться в статті. Але Палата представників відповіла категоричним "ні".

Конгресмени заслуговують на похвалу, мовиться в статті. В оборонному бюджеті, схваленому Палатою представників, збільшено асигнування на оборону від ракет малої дальності, системи перехоплення на маршовій ділянці і Aegis. Дуже важливо, що адміністрації США доручено вивчити проект протиракет космічного базування, зазначають автори. Але Конгрес наодинці не може забезпечити майбутнє ПРО США. "Будемо сподіватися, що Білий дім отямиться і більше не буде намагатися купити російське "перезавантаження" ціною деградації національної безпеки США", - висновують Вулсі і Хейнріхс.

У статті для International Herald Tribune, опублікованій на сайті The New York Times, Дмитро Рогозін, постпред РФ при НАТО, роз'яснює російську позицію. Він згадує про Ірак: Вашингтон знав, що твердження про наявність зброї масового знищення у Саддама - неправда, але почав наземну операцію. "Тепер інші країни, не бажаючи розділити долю іракського диктатора, спробують розжитися ЗМУ і ракетами", - пише Рогозін. Росія визнає, що ракетна загроза поступово стає ризиком і реальним фактом. "Позиція Росії проста: основою європейської ПРО мають бути рівноправна участь і загальна неподільна безпека для всіх країн континенту".

Європейська ПРО повинна бути "інтелектуальною системою, не дуже дорогою, яка використовує об'єднані ресурси і обороняє всі європейські країни", наголошується в статті. Розмістити її слід в регіонах, потенційно уразливих для ракет, тобто на півдні. "Навіщо грати в "Зоряні війни" в Північній Європі, де немає ніяких загроз?" - запитує Рогозін.

Щоб взятися до співпраці навколо ПРО, Росія і НАТО повинні дати одна одній юридичні і політичні гарантії взаємної безпеки, вважає Рогозін. "Росія не бажає, щоб ПРО США поширювалася на нашу територію, надто на її північноєвропейську частину, бо, якщо події розвиватимуться за негативним сценарієм, може порушитися стратегічний баланс сил Росії і США", - мовиться в статті.

Нехай США гарантують, що потенціал протиракетного щита не спрямований проти російських національних інтересів, рекомендує Рогозін. "Ми поки що не знаємо, які архітектура і параметри майбутньої європейської ПРО, але ми знаємо, якими вони не повинні бути, - пише він. - Ми пропонуємо створити загальний периметр ПРО, де б усі елементи ПРО були спрямовані назовні, за межі євроатлантичного регіону. Їх слід зосередити перш за все на районах, які можуть становити загрозу, а реальні загрози можуть виходити тільки з півдня".

Що на ділі запропонували Росії в Лісабоні? "Міцну дружбу чи перероблений варіант ідей попередньої адміністрації США, що передбачають створення третього позиційного району глобальної ПРО США? Від відповіді на це питання залежить безпека всього євроатлантичного регіону", - підсумовує Рогозін.