Нове дослідження показує, що гігантська діра в озоновому шарі, яка щороку з'являється над Антарктидою, буде відновлена до 2066 року. Про це повідомляє Al Jazeera.

Захисний озоновий шар Землі відновлюється такими темпами, які дозволять повністю "залатати" діру над Антарктидою приблизно через 43 роки, йдеться в доповіді Організації Об’єднаних Націй.

Наукова оцінка, що проводиться кожні чотири роки, виявила, що відновлення триває, більш ніж через 35 років після того, як кожна країна світу погодилася припинити виробництво хімічних речовин, що руйнують озоновий шар в атмосфері Землі. Цей шар захищає планету від шкідливого випромінювання, пов’язаного з раком шкіри, катарактою, а також пошкодженням врожаю.

"Щодо верхньої стратосфери і озонової діри ми бачимо, що ситуація покращується", — сказав Пол Ньюман, співголова наукової оцінки.

Згідно з доповіддю, представленою в понеділок на з’їзді Американського метеорологічного товариства в Денвері прогрес повільний. Середньосвітова кількість озону в атмосфері на висоті 30 км не повернеться до рівня 1980 року, який існував до розрідження, до 2040 року, говориться в доповіді. А в Арктиці він не повернеться до норми до 2045 року.

Вчені та захисники навколишнього середовища в усьому світі вже давно називають зусилля з ліквідації озонових дір однією з найбільших екологічних перемог людства. Ініціатива виникла на основі угоди 1987 року під назвою Монреальський протокол, який заборонив клас хімічних речовин, що часто використовуються в холодоагентах та аерозолях.

"Дії щодо озону створюють прецедент для кліматичних дій", — сказав у своїй заяві Генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації Петтері Таалас.

"Наш успіх у поетапній відмові від озоноруйнівних хімічних речовин показує нам, що можна і потрібно зробити — в терміновому порядку — для переходу від викопного палива, скорочення парникових газів і, таким чином, обмеження підвищення температури", — додав він.

Про ознаки відновлення озонового шару повідомлялося ще чотири роки тому, але вони були незначними і носили попередній характер.

Дві основні хімічні речовини, які руйнують озоновий шар, знаходяться в атмосфері на більш низьких рівнях, сказав Ньюман, головний науковець з питань Землі в Центрі космічних польотів NASA ім. Годдарда.

Рівень хлору знизився на 11,5 відсотка з моменту досягнення піку в 1993 році, а бром, який більш ефективно поглинає озон, але знаходиться на більш низькому рівні в повітрі, знизився на 14,5 відсотка з моменту досягнення піку в 1999 році, йдеться в доповіді.

Зниження рівня брому і хлору "є справжнім свідченням ефективності Монреальського протоколу", — сказав Ньюман.

Природні погодні умови в Антарктиці також впливають на розмір озонової діри. В останні кілька років діри були трохи більшими через ці погодні умови, але загальна тенденція — це тенденція до загоєння, сказав Ньюман.

Кілька років тому викиди однієї із заборонених хімічних речовин, хлорфторвуглецю-11 (ХФВ-11), перестали скорочуватися і почали зростати. За словами Ньюмана, нелегальні викиди були помічені в деяких районах Китаю, але зараз вони повернулися до очікуваного рівня. Третє покоління цих хімікатів, яке називається HFC, було заборонено кілька років тому не тому, що воно руйнує озоновий шар, а тому, що воно є парниковим газом, який утримує тепло.

У новій доповіді говориться, що заборона дозволить уникнути додаткового потепління на 0,5-0,9 градусів за Фаренгейтом (0,3-0,5 градусів за Цельсієм).

У доповіді також застерігається, що спроби штучного охолодження планети за допомогою аерозолів в атмосфері для відбиття сонячного світла призведуть до того, що озоновий шар в Антарктиді потоншає на 20 відсотків.

Довідка

Озоносфера, озоновий шар, озоновий екран — шар атмосфери (стратосфери), у межах якого концентрація молекул озону (О3) у 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Озоновий шар лежить в стратосфері на висоті від 15 до 35 км. Завдяки порівняно високій концентрації озону тут інтенсивно поглинається ультрафіолетова частина сонячної радіації. Тому озоновий шар має виняткове значення для розвитку життя на Землі, перешкоджаючи потраплянню на поверхню планети короткохвильового ультрафіолетового проміння, згубного для живих організмів.

Монреальський протокол про речовини, що виснажують озоновий шар — міжнародний договір, створений для захисту озонового шару через припинення або обмеження виробництва ряду речовин, що вважалися відповідальними за виснаження озону. Договір був відкритий для підпису 16 вересня 1987 року і набрав чинності 1 січня 1989 року. Після чого учасники договору провели ще вісім зустрічей, на яких приймалися доповнення до договору.