Сьогодні, 5 листопада, Верховна Рада приступила до голосування за проекти законів, які необхідні для лібералізації візового режиму з ЄС. Парламент вирішив працювати до завершення розгляду "європакету", виборів у Маріуполі та закону щодо ренти на газ.

За таку пропозицію голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана проголосували 304 із 355 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Однак сьогодні парламент ухвалив лише 4 "безвізових" закони: "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств і врегулювання окремих питань, пов'язаних з протидією нелегальній міграції" (у першому читанні), проект нового Трудового кодексу України (в першому читанні) і "Про зовнішню трудову міграцію".

За закон про трудову міграцію ( №2330а) проголосували 304 народних депутати з 359, зареєстрованих у сесійній залі.

Закон, який входить до пакету рішень, що стосуються зобов`язань України із лібералізації візового режиму з Європейським Союзом, визначає правові та організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції та соціального захисту громадян України за кордоном (трудових мігрантів) і членів їхніх сімей.

Визначається, що зовнішня трудова міграція - переміщення громадян України, пов’язане з перетинанням державного кордону України з метою здійснення оплачуваної діяльності в державі перебування.

Дія цього закону поширюється на трудових мігрантів, які: працюють на підставі трудового договору (контракту); самостійно забезпечують себе роботою; надають оплачувані послуги (виконують роботи); здійснюють іншу оплачувану діяльність, не заборонену законодавством держави перебування; членів родин трудових мігрантів.

Законом встановлюється, що державна політика у сфері зовнішньої трудової міграції стосується, зокрема, здійснення ефективного державного регулювання зовнішньої трудової міграції; забезпечення соціального та правового захисту трудових мігрантів і членів їхніх сімей; здійснення співробітництва з державними органами іноземних держав, міжнародними та громадськими об’єднаннями, зацікавленими у вирішенні питань зовнішньої трудової міграції.

Крім того, йдеться про здійснення заходів із запобігання незаконній зовнішній трудовій міграції; створення умов для повернення в Україну та реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їхніх сімей, а також про сприяння задоволенню національно-культурних, освітніх та мовних потреб трудових мігрантів і членів їхніх сімей.

Згідно із законом, формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції в межах своїх повноважень забезпечують Кабінет міністрів України, центральні органи виконавчої влади, а також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Серед іншого, законом встановлюється, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури та мистецтва, державної мовної політики, забезпечує здійснення заходів, спрямованих на популяризацію національно-культурного надбання українського народу за межами України.

Законом визначено, що працевлаштування трудового мігранта в державі перебування може здійснюватися: органами виконавчої влади відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; суб’єктом господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном на підставі ліцензії, виданої відповідно до закону; трудовим мігрантом самостійно.

У разі працевлаштування органами виконавчої влади відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, або суб’єктом господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном на підставі ліцензії, виданої відповідно до закону, трудовому мігранту перед від’їздом до держави перебування стороною, що сприяє працевлаштуванню, видається проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.

Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року.

Пізніше стало відомо, що на сьогоднішньому засіданні Рада не змогла створити Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

За відповідний проект закону №3040 в другому читанні та в цілому проголосували 199 депутатів після тривалого розгляду поправок.

Перед цим депутати підтримали три поправки з чотирьох, винесених на затвердження. При цьому поправку 174-ту у формулюванні Юрія Луценка підтримали аж із шостої спроби (233 голосами), вона визначає, що в разі арешту рахунка гроші залишаються на рахунку в банку без будь-якого права користуватися цим рахунком.

Після провалу голосування і невдалих спроб повернутися до голосування голова Верховної Ради Володимир Гройсман оголосив 15-хвилинну перерву для проведення консультацій.

Після перерви депутати 230 голосами відправили законопроект на доопрацювання в комітет для того, щоб з урахуванням поправок проголосувати за нього наступного пленарного вівторка, 10 листопада.

Згодом стало відомо, що Рада перенесла на вівторок, 10 листопада, розгляд низки законопроектів, ухвалення яких потрібне для лібералізації візового режиму між Україною і Європейським союзом.

Гройсман закрив вечірнє засідання Ради в четвер, попри те що депутати вирішили працювати до завершення розгляду так званих "візових" законопроектів.

"У нас ще багато законів є. Оскільки в нас безрезультативне голосування, є пропозиція така: я оголошую вечірнє засідання закритим, і цей порядок денний ми перенесемо на вівторок", - сказав спікер.

Зазначимо, президент Петро Порошенко закликав депутатів Верховної Ради з відповідальністю поставитися до сьогоднішнього розгляду пакету "єврозаконів".

"У четвер у Верховній Раді - надзвичайно важливий день. Від коефіцієнту корисної дії, який продемонструють депутати, повною мірою залежить, чи отримають громадяни України можливість відвідувати країни Євросоюзу без віз вже у 2016 році", - зазначив голова держави у телевізійному зверненні.