Розмови про реформування Ради безпеки Організації об'єднаних націй, насамперед щодо скасування права вето або здійснення якихось кваліфікацій, тривають уже кілька десятиліть, але до реальних дій справа не просувається.

Про це в інтерв'ю "Радіо Свобода" розповів представник України при ООН Володимир Єльченко.

"Я пам’ятаю, коли ще був молодим дипломатом (це був 1985-1986-й), була створена робоча група Генасамблеї, яка почала обговорення цих питань. З тих пір ця робоча група перетворювалась у всілякі різноманітні формати, тема реформи Ради безпеки була поділена на кластери. Один з них – якраз була реформа права вето. Але, на жаль, далі розмов це питання не просунулось", - зазначив він.

Єльченко визнав, що в роботі Радбезу відбулися певні зміни, але вони "косметичні" і не мають суттєвих наслідків.

"Ці зміни не додають транспарентності роботі Ради безпеки. Як вона була "закритим клубом", так і залишається. Постійні члени дуже влучно користуються тим, що кожна країна, яка обирається на 2 роки (і це стосується України), заходить в Раду безпеки з бажанням щось змінити, зробити якусь революцію. Перший рік іде своєрідне навчання, на другий рік делегація вважає, що вона вже все знає, починаються якісь ініціативи, і коли ти досягаєш піку активності, твоє членство закінчується. І так воно вже продовжується сімдесят перший рік історії", - сказав представник України при ООН.

Щодо права вето, наголосив він, то йдеться, звичайно, не тільки про Російську Федерацію, а про всіх п’ятьох членів Ради безпеки.

"Якщо б ми говорили про необхідність скасування права вето щодо однієї конкретної країни, можливо, вдалося б це швидше зробити, але оскільки це стосується всіх 5 країн, то зрозуміло, що ніколи жодна з них не відмовиться добровільно від такого права. Права, як раніше говорили, керувати всім світом", - вважає Єльченко.

На його думку, розмови про вето припиняти не варто, тому що світ не стоїть на місці, "хто знає, що буде через 5-10 років, і треба тримати п’ятірку в постійному тонусі".

"Є досить свіжі ідеї, наприклад, французька пропозиція, яку активно підтримала Мексика, тому це називається франко-мексиканська ініціатива. Мова про те, що у випадках, коли йдеться про масові порушення прав людини, про геноцид, про агресію, країна з п’ятірки, яку це стосується, безпосередньо добровільно відмовляється від права вето. Але певну солідарність з такою ідеєю проявляє хіба що Велика Британія. США не виступають активно проти цього, але дають зрозуміти, що це питання для них досить складне", - розповів він.

Єльченко зауважив, що з п’яти постійних членів Франція і Велика Британія вже дуже давно не використовували права вето.

"Якщо подивитися на статистику останніх років, я не пам’ятаю точні цифри, але мені здається, що якраз США і Росія найчастіше застосовували право вето. На третьому місці – Китай, а от Велика Британія і Франція фактично добровільно від нього вже відмовились. Інша справа, що вони його зазвичай застосують в разі потреби, але принаймні вони дотримуються своїх власних слів і переконань, що правом вето не треба зловживати. Інші країни, на жаль, такої позиції не поділяють", - зазначив представник України при ООН.

Нагадаємо, аналітики відзначають, що для досягнення своїх цілей Росія використовує всі доступні їй засоби, а Захід та міжнародні організації занадто слабкі, щоб протиставити її діям щось серйозне.