Ініціативи України з нарощування власного видобутку газу викликають стурбованість "Газпрому". Російська монополія запропонувала "Нафтогазу" відмовитися від односторонніх проектів з розробки шельфу Чорного моря. Вжиті останнім часом кроки з диверсифікації постачань енергоресурсів дозволяють Україні сподіватися на серйозне зниження залежності від російських вуглеводнів, що посилює її позиції на переговорах зі створення консорціуму для управління газотранспортною системою, пояснюють стурбованість Росії експерти.

Як заявили виданню "КоммерсантЪ-Україна" в управлінні інформації ВАТ "Газпром", 11 травня компанія запропонувала НАК "Нафтогаз України" активізувати роботу зі створення спільного підприємства (СП) для розробки структури Палласа на українській ділянці шельфу Чорного моря. Зокрема, за даними джерела в компанії, "Газпром" пропонує використовувати для цього нещодавно придбані "Чорноморнафтогазом" бурові установки, що дозволяють видобувати вуглеводні на глибинах, досі недоступних для українських видобувачів.

Нагадаємо, про створення цього СП сторони домовилися ще в грудні 2010 року. Але, за словами директора департаменту видобутку газу і нафти "Нафтогазу" Олександра Зейкана, відтоді відбулося більше десятка зустрічей, які нічим конкретним не завершились.

В управлінні інформації ВАТ "Газпром" виданню повідомили, що остання зустріч координаційного комітету з нагляду за реалізацією цього проекту пройшла наприкінці квітня. Джерело в російській монополії заявило, що Росія закликає Україну взятися до практичної реалізації проекту з розробки структури Палласа в рамках СП. "Ми намагаємося пояснити, що всі інші односторонні проекти на Чорноморському шельфі безперспективні і шкодять широкому енергетичному співробітництву двох країн", - повідомив співрозмовник газети.

Прикметно, що пропозиція "Газпрому" надійшла відразу після того, як у "Нафтогазу" з'явилися реальні шанси знизити залежність від російських вуглеводнів. 11 травня в Україну прибула плавуча бурова установка "Петро Годованець" - перша з двох куплених торік компанією "Чорноморнафтогаз". Ця установка здатна бурити до 12 свердловин з однієї точки на глибині до 120 м і досягати максимальної глибини буріння 9 тис м. Друга платформа прибуде в Україну до кінця року.

Сьогодні найбільш сучасна на Чорному морі установка (румунська) дозволяє бурити лише на глибині 91 м і досягати глибини 6,5 тис м. Українські установки можуть здійснювати буріння на глибині не більш як 76 м. Це дозволить почати буріння на Безіменному і Одеському родовищах, де планується використовувати обидві нові платформи, каже голова правління альянсу "Нова Енергія України" Валерій Боровик.

"Ці родовища повністю розвідані, і до них прокладені необхідні газопроводи. Почавши видобуток на цих ділянках, можна збільшити видобуток газу вже в цьому році", - підкреслює пан Боровик.

Уже в цьому році завдяки бурінню 6 свердловин "Чорноморнафтогаз" планує додатково добути 155 млн кубометрів газу. А до 2015 року - понад 3 млрд кубометрів, що дозволить "Чорноморнафтогазу" довести обсяг видобутку до 3 млрд кубометрів. "Таким чином, ми на 10% скоротимо імпорт палива з Росії, на третину забезпечивши житлово-комунальний комплекс власним газом", - розповідає Олександр Зейкан.

"Виходячи з поточної закупівельної вартості імпортного газу (416 дол за тисячу кубометрів), "Петро Годованець" окупиться, як тільки за допомогою цієї установки на Чорноморському шельфі буде видобуто 1 млрд кубометрів українського газу. Це відбудеться на початку 2014 року", - запевняє голова правління "Чорноморнафтогазу" Валерій Ясюк.

На рішення "Газпрому" активізувати процес розробки структури Палласа могло вплинути і підписання в травні "Нафтогазом" рамкової угоди з німецькою RWE Supply & Trading про купівлю-продаж природного газу, зазначає пан Боровик. Угода поки що не містить зобов'язань, однак створює юридичні основи для цього.

У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості до пропозиції "Газпрому" поставилися без ентузіазму. "Відповідно до програми до 2016 року, яка затверджена і не буде змінена, передбачається робота установки "Петро Годованець" на Одеському, Безіменному, а потім на Суботинському родовищах", - заявив заступник директора департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Міненерго Костянтин Бородін.

Колишній уповноважений президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський вважає, що в "Газпромі" сприйняли купівлю нового бурового обладнання як пряму загрозу своєму домінуванню на українському газовому ринку. Він нагадує, що минулого тижня Росія не видала дозволу на транспортування плавучої бурової установки через свої територіальні води.

"Україна вкрай важлива як ринок для Росії. Вона закуповує газ на 13,7 млрд дол на рік, тоді як Бєларусь, наприклад, тільки на 7,5 млрд дол, а Польща - лише на 5 млрд дол", - говорить президент київського міжнародного енергетичного клубу Q-club Олександр Тодійчук.

Головний інвестстратег російської фінансової групи БКС Максим Шеїн зазначає, що збільшення Україною власного видобутку нафти і газу вкрай невигідно Росії в світлі переговорів про створення міжнародного консорціуму з управління українською газотранспортною системою. Нагадаємо, Росія згодна створити його лише за умови отримання контрольного пакету, тоді як Україні важливо зберегти управління системою в своїх руках.

"Що більше можливостей диверсифікувати постачання газу і відмовитися від закупівель російського палива, то більш впевнено Україна почувається в плані створення консорціуму на її умовах", - погоджується член комітету Верховної Ради з ПЕК Олександр Гудима. Депутат зазначає, що Україні невигідні спільні з РФ проекти на Чорному морі і збільшення постачань газу з Росії. "Саме тому Міненерго намагається наростити видобуток газу в Україні та налагодити його імпорт з сусідніх країн", - погоджується Соколовський.