В останнє десятиліття в Україні спостерігається тенденція прямої залежності рівня доходів від отриманої освіти.

Про це повідомив в інтерв'ю "Дзеркалу тижня. Україна" директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.

"У 1985-1990 роках у нас було дослідження, репрезентативне для населення Києва. Найбільш забезпеченими тоді були кваліфіковані робітники. З інтелігенції більше за інших були забезпечені кандидати і доктори наук. Але зв'язку між освітою і доходами не було. А нині він прямий: чим вища освіта, тим вищі доходи — щороку освіта дає велику зарплату", — впевнений В. Паніотто.

"Для мене це стало несподіванкою, оскільки я бачив, як люди без освіти ставали олігархами. Втім, потім вони купували дипломи й ставали докторами наук і професорами. Але, чесно кажучи, я не думав, що ситуація з високою оцінкою праці освічених людей у нашому суспільстві так покращилася. Не беруся зараз точно сказати, але, гадаю, що це доволі свіжа тенденція останніх десяти років", — зазначив соціолог.

За даними останнього опитування КМІС, 43,6% тих, кого можна умовно зарахувати до середнього класу, мають вищу освіту і 24,8% - середню спеціальну. А серед бідних 35,1% - з середньою освітою, 24,4% - з середньою спеціальною і 12,7% - з вищою.

Детальніше читайте в інтерв'ю Ірини Кириченко з Володимиром Паніотто в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна"

Рівень відчуття щастя для українців прямо пов’язаний із добробутом.

В Україні спостерігається нетипова для інших країн пряма залежність відчуття щастя від рівня матеріального добробуту.

Про це повідомив в інтерв'ю "Дзеркалу тижня. Україна" директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.

"У нас простежується лінійна залежність між відчуттям щастя в людей та їхнім матеріальним становищем. Огляди по інших країнах свідчать, що ця залежність не лінійна: чим менш бідною стає людина, тим більше зростає в неї відчуття щастя, але, починаючи з середнього рівня забезпеченості, воно перестає зростати. А в нас без варіантів: чим вищий рівень забезпеченості, тим більше щастя в житті... Можливо, ми в масі своїй не сягнули середнього рівня забезпеченості..."- зазначив В. Паніотто.

За його словами, в Україні дуже невелика кількість людей, "які можуть дозволити купувати собі майже все" — 0,1% і серед них щасливі — 94%.Водночас серед тих, хто вважає себе бідним, "однозначно щасливі" — 24%.

"За дослідженнями World Values Survey, найщасливіші люди живуть у Нігерії, Мексиці, Венесуелі, Сальвадорі, Пуерто-Рико. Власне кажучи, загальний показник щастя, задоволення життям дорівнює відношенню забезпеченості людини чимось до бажань. Очевидно, в цих країнах запити населення доволі низькі", — вважає В. Паніотто.

Як приклад він навів дані 25-річної давності.

"1985 року ми досліджували рівень задоволення життям киян, вимірюючи його за шкалою від — 100 до +100 балів. Жителі Києва демонстрували досить високий показник +36. Через чотири роки, 1989 року, він упав до +1. Ще не було розриву економічних зв’язків, були тільки "перебудова" і гласність: відкрилися кордони, ЗМІ почали реалістичніше показувати життя в інших країнах. І рівень бажань українців став зростати, при тому що рівень забезпеченості залишився незмінним. Так задоволеність життям зменшилася", — констатував директор КМІС.

Як повідомлялося раніше, за наслідками досліджень КМІСа, не дивлячись на падіння рівня життя останнім часом, кількість українців, яким не вистачає грошей навіть на їжу (17,5%), все ще в три рази менша, ніж наприкінці 1990-х (52%).

Зазначимо, за даними Держслужби статистики на кінець липня 2011 року, українці витрачають на харчування майже 52% своїх доходів, що є найвищим показником у Європі.

Нагадаємо, що в 2009-му році в жовтні в Києві комісія Програми розвитку ООН оприлюднила Звіт з людського розвитку-2009 "Подолання перешкод: людська мобільність і розвиток", де, згідно з результатами, за такими критеріями, як "тривалість життя", "рівень письменності", "школи" і "економіка" перше місце відвели Норвегії, і 85-е дісталося Україні.