Французька Libération пропонує читачам проаналізувати події на пострадянському просторі за період між арештом (в жовтні 2003-го) і засудженням (у травні 2005-го) Михайла Ходорковського.

"Коли Михайла Ходорковського зарештували, переважна більшість російських і закордонних оглядачів сходилися на думці, що його спіткає доля Березовського або Гусинського, яких позбавили значної частини активів і змусили виїхати за кордон. Але ось в листопаді 2003 року в Грузії відбувається "революція троянд", яка приводить на пост президента молодого депутата Михайла Саакашвілі. Він одразу ж береться реформувати країну, демократизуючи її і енергійно борючись з корупцією. Цей "державний переворот" дуже не сподобався російській владі, яка розгледіла в ньому "підступи з-за кордону". Не минуло й року, і в Україні сталася Помаранчева революція, - пише оглядач Галя Акерман. - Режим Путіна відчув - і досі відчуває - жахливий страх перед думкою, що в Росії може повторитися аналогічний сценарій.

Адже "система Путіна" - це своєрідна "чекістська корпорація" особисто відданих Володимиру Путіну людей, які в більшості своїй є вихідцями з ФСБ та інших спецслужб, що контролює політичне життя, економіку, правосуддя та ЗМІ. Зрощення політичної влади з володінням або контролем над національною власністю таке сильне, що втрата політичної влади і передача її лідерам з демократичними устремліннями рівнозначна для цих людей величезним економічним втратам".

"Не виключено, що страх, який викликає у Кремля можливість "кольорової революції" в Росії, погіршив долю Михайла Ходорковського. Водночас справа Ходорковського могла стати зразком для українського президента Віктора Януковича, який вирішив позбутися своєї єдиної небезпечної суперниці Юлії Тимошенко", - допускає Галя Акерман.

Вирок суду у справі Тимошенко - сам по собі шедевр, пише журналістка: "У зраді на користь Росії звинувачується та, що була символом емансипації України та її західної орієнтації!". Звинувачення в зраді інтересів країни дискредитує не тільки саму Тимошенко, а й істотно послаблює її партію "Батьківщина" в очах української громадської думки. "Як і у випадку з Михайлом Ходорковським, мова йшла про усунення на тривалий термін потенційного суперника і запобігання будь-якій зміні влади, - констатує Акерман. - Україна - така ж кричуще корумпована країна, як і Росія. Клан українських олігархів, які згуртувалися навколо Віктора Януковича і його Партії регіонів, ясно продемонстрував, що не повторить свою помилку 2004 року і не допустить нової Помаранчевої революції", - йдеться в статті.

"Але саме в момент, коли ситуація в Україні видається безнадійною, російська опозиція піднімає голову і масово виходить на вулицю, протестуючи проти сфальсифікованих парламентських виборів грудні 2011 року і "системи Путіна" в цілому, - пише Акерман. - Завтра цей сценарій, можливо, повториться в Україні. Скільки б авторитарні режими Росії й України, чіпляючись за владу, кидали за ґрати таких людей, як Михайло Ходорковський або Юлія Тимошенко, рано чи пізно їх змете розгніваний народ, одним з основних вимог якого є незалежність правосуддя".