Міжурядова угода про співпрацю в газовій сфері передбачає участь Росії в модернізації газотранспортної системи. Про це сьогодні, 16 листопада, у Москві сказав міністр енергетики Російської Федерації Сергій Шматко після зустрічі з єврокомісаром ЄС після енергетика Андрісом Пібалгсом.

Він додав, що сторони зробили все можливе для того, щоб запобігти виникненню перебоїв з постачаннями газу до Європи. "Ми з Андрісом упевнені в тому, що зроблене було практично все, щоб не допустити жодних проблем з безпечними постачаннями газу до Європи", - сказав Шматко.

Шматко підкреслив, що сьогодні "Нафтогаз України" і "Газпром" мають врегульовані відносини, зокрема, є довгостроковий договір, компанії активно контактують один з одним. За його словами, хоча щоразу виникають чутки стосовно того, чи будуть своєчасно проведені платежі за спожитий газ, але, до честі українських партнерів, вони завжди свої зобов`язання виконують своєчасно. "Ми розраховуємо, що ці зобов`язання виконуватимуться і в майбутньому", - підкреслив Шматко.

Крім того, він зазначив, що технічно газотранспортна система України знаходиться в хорошому стані і готова здійснювати безперебійний транзит газу. Російський міністр нагадав, що в газосховищах України знаходяться майже 26 млрд. кубометрів газу.

"Іншими словами, все необхідне для якісної підготовки до зими, що завжди робиться, зроблено", - сказав він.

За словами Шматка, російська сторона вважає, що тільки "політичні безвідповідальні" спекуляції можуть привести до якогось загострення і, "борони Боже", перервам у постачаннях газу.

У той же час, він підкреслив, що політичні консультації з Україною і країнами Євросоюзу проведені дуже якісно, і "ті люди, які розмірковують серйозно над тим, як можна було б використовувати цю болісну тему для якихось політичних кон`юнктурних цілей, особисто я називаю їх політичними самовбивцями".

Сьогодні ж Росія і ЄС підписали Меморандум про механізм раннього попередження у сфері енергетики. Механізм раннього попередження покликаний забезпечити стійке і безперешкодне енергопостачання, попередження і подолання з мінімальними негативними наслідками надзвичайних ситуацій у сфері енергетики.

Метою меморандуму є визначення порядку здійснення координаторами Енергодіалогу Росія-ЄС і структурами спільних заходів, які перебувають у їхньому віданні, з попередження і оперативного реагування у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайній ситуації.

При розробці меморандуму враховувалися оцінки короткострокових, середньострокових і довгострокових технічних, комерційних і політичних ризиків у сфері постачання і попиту, що розробляються в рамках тематичних груп Енергетичного діалогу ЄС-Росія з енергетичних стратегій, прогнозів і сценаріїв і розвитку ринків.

Механізм попередження є комплексом заходів для випереджаючої оцінки можливих проблем і ризиків, пов`язаних з постачаннями і попитом на енергетичні матеріали і продукти; для попередження і оперативного реагування у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації.

Як повідомлялося, раніше було опубліковано проект угоди про співробітництво у газовій галузі між РФ та Україною, який запропонувала Росія Україні. Згідно з нею російський уряд пропонує Україні укласти нову міждержавну угоду про співпрацю у газовій сфері, яка би закріпила газові контракти від 19 січня 2009 року між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром".

Порівняно з проектом угоди, надісланим з Москви, ці "кабальні" контракти виглядають сповненими приязні і миролюбства.

Проект містить зобов'язання лише одної сторони - української. Не передбачено у ньому відповідальності Росії за будь-які порушення щодо поставки газу або транзиту середньо-азійського палива, як це закладено у діючій угоді від 2001 року.

Окрім того, Україна, підписавши і ратифікувавши цей договір, фактично віддала би щонайменше до 2030 року частину свого суверенітету, втративши право приймати будь-які рішення з підвищення енергетичної безпеки, якщо вони не сподобаються російській стороні.

Як відомо, "Нафтогаз" хоче коригувань і доповнень газових контрактів; його делегація збиралася до Москви, щоб обговорити це, заявив раніше перший заступник голови правління "Нафтогазу" Ігор Діденко.

Перше доповнення до договору на постачання: "Нафтогаз" хоче, щоб обіцянки російського прем'єра Володимира Путіна не штрафувати Україну за невибірку газу лягли на папір. Контрактний обсяг на 2010 рік повинен становити 33,7 млрд куб м, говорить Діденко: щоб "Нафтогаз" без переплати міг вибрати і 27 млрд куб м палива (80% контрактних обсягів).

Зараз договір передбачає, що в 2010-2019 рр "Нафтогаз" повинен імпортувати 52 млрд куб м газу на рік, оплачувати - мінімум 80% (тобто 41,6 млрд куб м). Різниця з 27 млрд куб м - майже 4 млрд дол (за прогнозною ціною "Нафтогазу" - 270 дол/1000 куб м).

Віце-спікер Держдуми РФ заявив про можливість стягнення штрафів з України за недобір газу

Віце-спікер Держдуми РФ Валерій Язєв вкотре заявляє, що "Газпром" може затребувати з України штрафи за недобір газу в кінці року. "Я виходжу з укладених контрактів. За цими контрактами передбачено штрафи за недобір газу – поки вони не переглянуті (контракти) – є підстави їх стягувати", - сказав Язєв.

За його словами, це питання може бути знято лише у разі врегулювання цього питання на контрактному рівні. Він підкреслив, що сьогодні "Газпром" тільки з доброї волі не виставляє штрафи Україні.

"Питання, мабуть, відкладено на якийсь час, мабуть, на кінець року", - сказав Язєв.

При цьому він підкреслив, що висловлює свою особисту думку, за його словами, його ніхто не інструктує з цього питання. Водночас, він не виключив, що газові контракти між Україною і РФ може бути переглянуто.

"Теоретично перегляд контрактів можливий за доброї волі двох сторін", - сказав він. Також він нагадав, що згідно з діючими зобов`язаннями з 1 січня 2010 року Україна повинна буде платити за газ без існуючої цього року знижки.

Язєв додав, що на сьогоднішній день кінцевої міжурядової угоди між Україною і РФ у газовій галузі не визначено. "Зараз немає визначеності кінцевого виду цих документів", - сказав Язєв.

За його словами, сторони обмінялися проектами цієї міжурядової угоди. Він зазначив, що у кожної сторони є своє бачення газових відносин в питанні ціни на поставки до України і транзиту до Європи. Язєв сказав, що нова угода має регулювати всі ці питання.

Він також зазначив, що нова газова криза можлива. Причому, за його словами, тільки з вини України.

Зокрема, він сказав, що зберігається монопольне становище України як країни-транзитера, складна соціально-політична ситуація в Україні та велика енергоємність української економіки, як і російської, а також відсутність чітких міжнародних правових інструментів для регулювання цих відносин.

Язєв зазначив, що Росія зараз активно займається ліквідацією монопольного становища України як країни-транзитера.

Надійність постачань газу до Європи визначить ставлення ЄС до України

Надійність постачання газу до Європи стане одним із вирішальних чинників, що визначить ставлення ЄС до України – пише Financial Times у статті "Час визначатися із політикою ЄС по відношенню до України", передає Бі-Бі-Сі.

Часопис пише, що із всіх пострадянських країн, жодна, крім Росії, не має такого вирішального значення для Європи, як Україна, і жодна настільки ж не випробовує терпіння європейців.

На підтвердження важливості України для ЄС, Financial Times нагадує, що саме через українську територію проходить до 80% російського газу, який купують європейські країни.

Видання також нагадує про сподівання на "перемогу права та економічне процвітання," якого очікували після "помаранчевої революції" 2004 року. Проте, як пише FT, економічна криза боляче вразила українську економіку, яка виживає завдяки 16-ти мільярдному кредиту МВФ, але "найгірше те, що "помаранчева революція" не впоралася із корупцією, яка глибоко вразила ділове життя країни, особливо, енергетичний сектор.

Корупція нерозривно пов’язана із особистими чварами та напівлегальними домовленостями із представниками російських інтересів, які спотворюють політичне життя в Україні.

У Євросоюзі відчувають роздратування та безпорадність. Січнева газова криза давно минула, а українська влада так нічого не зробила для більшої прозорості енергетичного сектора," – пише Financial Times.

Часопис також припускає, що вирішальним моментом, коли ЄС може визначитися із своїм подальшим ставленням до України, може бути січень 2010 року, коли в Україні відбуватимуться президентські вибори.

Якщо їх учасники – переможці та ті, що програють, - не зможуть продемонструвати "дорослого" ставлення до результатів виборів, іміджу України в очах Брюсселя буде нанесено непоправної шкоди – вважає FT, і попереджає, що такий розвиток подій може позбавити Київ останніх друзів у ЄС: "Якщо січневі вибори відбудуться не належним чином, уряди країн ЄС можуть відвернутися від Києва, що послабить шанси на підписання угоди про асоціацію та вільну торгівлю.

Вже зараз Німеччина та Франція гальмують приєднання України до структур Європейського енергетичного співтовариства, метою якого є інтеграція енергетичних ринків Європи та гарантії безперервності поставок. Більше того, Польща, яка раніше завжди захищала інтереси України у ЄС, більше не хоче терпіти те, як повільно Україна готується до Євро 2012.

У Словаччині все ще роздратовані тим, що її громадяни були змушені мерзнути через припинення постачання газу минулої зими," – пише Financial Times, і попереджає, що хоча зараз Київ все ще має друзів у Євросоюзі, шальки терезів будь-якої миті можуть схилитися у поганий для України бік.