На початку вересня голова Фонду держмайна Олександр Рябченко заявив про старт приватизації п'яти збагачувальних фабрик у Донецькій області: "Червона зірка", "Комсомольська", "Узловська", "Україна" та "Росія". Він не сказав тільки, що їх вже контролюють структури, близькі до сина президента Олександра Януковича, а також тривають семінари щодо його порятунку.

Збагачення видобутого вугілля - необхідна процедура для підвищення його якості, і шахти часто працюють у "зв'язці" з фабриками. На сьогодні в Україні близько 60 фабрик, кожна з яких в середньому може збагачувати 2-2,5 млн тонн вугілля на рік. Серед великих збагачувальних підприємств - "Комсомольська", яка переробляє близько 4,5 млн тонн.

Вона, як і інші перераховані Рябченком фабрики, з першої половини 2000-х перебуває в оренді у пов'язаних між собою структур, які контролюють "Донбаський розрахунково-фінансовий центр" (ДРФЦ). Рябченко запевняв, що в пріоритетному порядку купити акції можуть співробітники фабрик, але на практиці відбувається зовсім інше. Мажоритарні частки підприємств ще з початку літа в руках приватних компаній, пише Forbes.ua.

Юрист Піночета і син президента

З моменту заснування в 1998 році асоціацію ДРФЦ очолив нинішній народний депутат від Партії регіонів, а тоді депутат Донецької облради Едуард Прутник, якого називали "хрещеником Віктора Януковича". В неї ввійшли такі збагачувальні підприємства, як ТОВ "Донбасвуглепереробка", ТОВ "ЦОФ "Узловська", ТОВ "Донбаський збагачувальний комбінат", ПАТ "ЦЗФ Калінінська", а також завод "Східвуглемаш".

Оскільки статус асоціації не давав можливості розпоряджатися корпоративними правами та вести господарську діяльність, наприкінці 2009-го було засновано однойменне товариство з обмеженою відповідальністю. Воно, за даними Антимонопольного комітету, отримало такі права. Створивши нову юрособу, "Донбаський розрахунково-фінансовий центр" не поспішав закривати стару - асоціація проіснувала до весни 2012 року.

У 2010-му Едуард Прутнік відійшов з вугільного бізнесу і втратив вплив на ДРФЦ. Його місце зайняв старший син президента Олександр Янукович. Тепер у документах вказані інші прізвища керівників - в 2011 році асоціацію та ТОВ очолив непублічний донецький бізнесмен Віталій Бєляков. Кореспондент Forbes.ua подзвонив у приймальню Бєлякова і попросив про інтерв'ю. Секретар погодилася тільки записати номер телефону і додала: "З вами зв'яжуться". За два тижні до редакції жоден представник ДРФЦ так і не подзвонив.

Прутнік ж останнім часом вкладає гроші в зарубіжні підприємства (наприклад, видобуток алмазів в Африці). Жодних згадок про вугільну імперію на сайті його компанії Uvercon Investments Ltd немає.

Після приходу Бєлякова асоціація стала фаворитом тендерів і за результатами 2011 року заробила майже 1 млрд грн на збагаченні вугілля. ДРФЦ співпрацює, серед іншого, з такими великими підприємствами, як "Червоноармійськвугілля", "Орджонікідзевугілля", "Торезантрацит", "Макіїввугілля", "Селидоввугілля".

ДРФЦ періодично діяв на грані фолу. У 2010 році Державна фінансова інспекція звинуватила асоціацію в причетності до розтрати 5,3 млн грн бюджетних коштів, які були надані ДП "Червоноармійськвугілля" на оплату електроенергії. Держпідприємство, використовуючи ДРФЦ, змінило цільове призначення коштів.

У тому ж році КРУ в Донецькій області визнало, що через необґрунтовані знижки для ДРФЦ дочірнє автотранспортне підприємство "Червоноармійськвугілля" недоотримало 3,2 млн грн. Згідно зі ще одним звітом КРУ, ДРФЦ нібито завищував показники зольності вугілля. Це рішення було опротестовано в суді, а подальшу апеляцію КРУ відхилили.

Однак помічник міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Кузяра задоволений тим, як ДРФЦ управляє орендованими фабриками: "Фабрики в нормальному технічному стані, і це причина, через яку ми з ними спілкуємося. На відміну від деяких інших наших фабрик, вони відвантажують те, що переробляють. Там зависання обсягу не трапляється".

Кузяра вважається новим менеджером Олександра Януковича. Але сам він це заперечує, додаючи, що спілкується з ДРФЦ як представник міністерства.

Віталій Бєляков - міноритарний співвласник ТОВ "ДРФЦ". А контролює компанію офшор Sarone Holdings Limited з Британських Віргінських островів, який, за даними Антимонопольного комітету, управляє корпоративними правами підприємств. У виписці, отриманій за допомогою OCCRP, зазначено, що зареєстрований Sarone Holdings компанією Aleman, Cordero, Galindo & Lee Trust (BVI) Limited, а документи оформляв Блонделл Челленджер. У світі він відомий як один з юристів, причетних до відмивання грошей сім'єю Августо Піночета. В Україні Челленджер "засвітився" як засновник Follberg Investment Limited - одного з бенефіціарів майбутнього телевізійного монополіста, "Зеонбуду".

Старі активи в новій упаковці

Наприкінці травня асоціація ДРФЦ припинила свою діяльність, і її правонаступником стало ПАТ "ЦЗФ "Комсомольська". Інвестиційно приваблива фабрика "Комсомольська" вже давно була "базою" ДРФЦ. Приміром, у судових рішеннях ще 2010 року назва підприємств написані як одне ціле - ДРФЦ ("ЦЗФ "Комсомольська"). При цьому фабрика формально залишалася державним підприємством, хоч і перебувала в оренді у ДРФЦ.

1 червня 2012-го з метою приватизації фабрики було створено ПАТ, 74,18% акцій якого отримав орендар - ТОВ "ДРФЦ". Судячи з усього, безкоштовно: по всіх документах зміна контролю відбулася шляхом простого перетворення компаній.

Це ж таки ТОВ, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, призначає главу наглядової ради ПАТ терміном на 3 роки. Головний офіс "Комсомольської" - не в Димитрові, де розташовується фабрика, а в будівлі ДРФЦ у Донецьку. Номер телефону "Комсомольської" в базі Міністерства юстиції закріплений також за підприємцем Андрієм Михайловичем Федоруком. Цей підприємець - нині голова Донецької облради. Раніше пан Федорук очолював компанію "МАКО", президент якої - Олександр Янукович. А в першій половині 2000-х був засновником ТОВ "ЦЗФ Узловська" - орендаря однією зі збагачувальних фабрик орбіти ДРФЦ.

За подобою "Комсомольської" на початку червня були створені ПАТ і на основі інших збагачувальних фабрик. Їхні наглядові ради очолює Віталій Бєляков. Наприклад, ПАТ "Червона зірка" - це правонаступник ТОВ "Донбаський збагачувальний комбінат", а ПАТ "ЦЗФ Узловська" успадкувало активи ТОВ "ЦЗФ Узловська" (обидві первинні компанії входили в сферу ДРФЦ). До речі, саме ТОВ "ЦЗФ Узловська" було ще однією сполучною ланкою між ДРФЦ і родиною Януковичів. За даними Антимонопольного комітету, воно набуло 25% АБ "Український бізнес банк", який також пов'язують зі старшим сином президента.

ПАТ "Україна" і "Росія" - новостворені підприємства на основі фабрик в Українську та Михайлівці (Донецька обл.), які орендувало ТОВ "Донбасвуглепереробка". Більш як 70% акцій в обох товариствах належать ТОВ "ДРФЦ".

Жодних слідів виплат ДРФЦ за частки в збагачувальних фабриках виявити не вдалося. Досить часто ПАТ на базі конкретного підприємства створюється спільно державою та орендарем. При цьому враховується внесок приватного підприємства за час оренди, і за результатами цього розподіляються частки держави та інвестора. Ми запросили інформацію про приватизацію фабрик у Фонді держмайна, але у встановлений законом термін - і навіть ще через тиждень - інформації не було надано, а його співробітники посилалися на те, що цим питанням займається регіональне відділення, а не центральне.

Форми власності компаній змінилися, а керівництво і діяльність - ні. Наприклад, екс-директор Донбаського збагачувального комбінату Ігор Заїка став виконувачем обов'язків гендиректора ПАТ "ГЗФ Червона зірка". Сергій Ільяной змінив посаду директора ТОВ "ЦЗФ Узловська" на керівника ПАТ "ЦЗФ Узловська". Аналогічно склалася доля їхніх колег на фабриках "Україна" і "Росія" Олександра Канашевича та Ігоря М'якшина, які раніше працювали в ТОВ "Донбасвуглепереробка".

Поспілкуватися з директорами нових акціонерних товариств не так-то просто. Ніхто з них не дав згоди навіть на телефонне інтерв'ю. Відмовився спілкуватися юрист "Комсомольської" Євген Зінченко, обґрунтувавши це "певною угодою про нерозголошення". Бухгалтер "Узловської", яка просила не називати її імені, розповіла, що продаж акцій для працівників триватиме приблизно до середини листопада. "Зараз йде пільговий продаж акцій працівникам підприємства. А щодо сторонніх організацій - поки що ніяких розпоряджень не було, і навряд чи будуть. Бо тільки співробітникам (продають)", - поділилася вона з кореспондентом видання.

За словами голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, ДРФЦ зацікавлений не тільки в самих збагачувальних фабриках, але і в шахтах, які розташовані неподалік.

"До шахт "Україна", "Росія" і "Новогродівська" (всі - ДП" Селидововугілля") має прямий інтерес ДРФЦ, тобто син Януковича. Всі шахти - в чудовому стані", - розповів Волинець. Бізнес-група Олександра Януковича й справді зацікавилася селидовськими видобувними підприємствами, і весною цього року були створені ТОВ з назвами, як у місцевих шахт.

Профспілковий діяч додає, що керуючим збагачувальних фабрик вигідно, щоб шахти отримували підтримку від держави. "Воно ж усе в комплексі, - каже Волинець. - Фабрика – це "шийка". Шахти видобувають вугілля, яке просто називається "гірською масою". А "товарна продукція" вже виходить з фабрики. Через більш високу ціну на переробку можна перекачувати бюджетні гроші, які йдуть на підтримку шахт".

Закон Януковича

Схему, аналогічну до тієї, за якою фабрики ще до завершення приватизації опинилися в руках ДРФЦ, український суд ще недавно визнавав неприйнятною. Наприкінці серпня Господарський суд Херсонської області ухвалив рішення у справі про приватизацію Херсонського заводу скловиробів. У 2001 році інвестори створили на базі підприємства ЗАТ "Укрсклопром". Між Фондом держмайна і ЗАТ був підписаний договір про оренду комплексу на 10 років. У 2006-2007 роках завод приватизували шляхом створення ПАТ "Індустріальна скляна компанія". У новому товаристві 76,71% акцій отримало ЗАТ "Укрсклопром". Але, згідно зі старою версією закону "Про управління об'єктами державної власності", частка держави не могла бути менше ніж 50%. Отож суд визнав приватизацію незаконною, а ПАТ довелося повернути майновий комплекс державі.

ДРФЦ пощастило більше: 13 березня цього року закон "Про управління об'єктами державної власності" змінився. У нього вставили абзац, згідно з яким вимога залишати державі як мінімум 50-процентну частку не поширюється на випадки перетворень орендних підприємств на господарські товариства.

Хто ж вніс зміни до закону і таким чином дозволив ДРФЦ, за яким стоїть старший син президента, одним махом отримати контроль над фабриками? Автор поправки, яку подано 17 лютого 2012 року, - сам президент України Віктор Янукович, в чому можна переконатися на сайті Верховної Ради. Депутати підтримали президента: Партія регіонів, Народна партія і група "Реформи заради майбутнього" 13 березня проголосували за законопроект. Цікавий збіг: рішення про створення ПАТ "ЦЗФ Комсомольська" було ухвалено засновниками 12 березня - всього за день до внесення поправок у закон.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості, яке могло б контролювати приватизацію підвідомчих активів, не виступає проти дій ДРФЦ. "Що стосується думки міністерства, то фабрики давно вже де-факто з-під управління міністерства вийшли, - каже помічник міністра Кузяра. - Там залишилися міноритарні пакети і, по суті справи, це повністю комерційні організації, які ведуть свій бізнес самостійно і на конкурентній основі. І сьогодні є фабрики ДРФЦ, є фабрики, що входять в систему "Енергоімпекс", є фабрики у ДПЕКу свої, у "Метінвесту". В процес збагачення міністерство не втручається взагалі".

Зазначимо, що четверте місце рейтингу ТОП-100 впливових людей України в серпні посів син президента України Олександр, котрий піднявся за рік в рейтингу на 26 позицій.

Як повідомлялося раніше, син президента України Олександр Янукович у 2011 році сплатив як фізична особа 8 млн 524,470 тис грн податків.