Старі гасла "сніжної революції", повторюючись, втратили бравурний ефект, і не здатний оскаржити обрання Путіна опозиційний рух змушений шукати більш прагматичних шляхів і послань, пишуть західні кореспонденти, які побували на мітингах у Москві минулими вихідними. Якщо Путін буде ігнорувати протестувальників, вони знову впадуть у сплячку?

В суботу на Новому Арбаті відбулася "прохідна" маніфестація, проте в ній взяли участь майже 30 тис осіб, стверджує кореспондент La Repubblica. Ще в листопаді таку маніфестацію назвали б історичною подією, але після переповнених площ останніх тижнів організатори пережили певне розчарування. З облич молодих людей зійшли зухвалі посмішки. Всім зрозуміло, що момент втоми неминучий, а перспектива прожити щонайменше шість років при тій же владі підкосила ентузіазм, обмежила творчу ініціативу. Багато популярних лідерів вирішили не підніматися на трибуну. Олексій Навальний, відомий блогер, каже: "Ми повинні подолати цей момент, зміцнити нашу організаційну машину, інформувати людей про злочини цього режиму".

Знаменитий Гаррі Каспаров повторив одну зі своїх теорій: "Ми трохи розчаровані, але і вони продовжують відчувати страх. Я завжди кажу: якщо не можеш відразу поставити шах противнику, проведи серію загрозливих, нехай безнадійних ходів. І противник почне робити помилки, які приведуть до його поразки".

В очікуванні помилок, які здійснить уряд, опозиції слід якомога швидше розробити стратегію. У статті наводяться слова письменника Бориса Акуніна: "Необхідно створити партію і потім виходити на площу, щоб вимагати її участі в найближчих місцевих виборах. Але між нами все ще так багато розбіжностей".

Оскільки останні антипутінські мітинги в Москві були не такими масовими, як раніше, то протестний рух шукає нових способів тиску на владу, пише кореспондент The Financial Times Кетрін Белтон. Ті, хто вийшов на мітинг минулої суботи, готуються до затяжної боротьби, "їхня мета - поступово розхитати монополію Путіна на владу", мовиться в статті.

Лідери закликали до ширшої участі у виборах до місцевих органів влади і продемонстрували жменьку молодих людей, які балотувалися в муніципальні збори і перемогли.

Володимир Рижков оголосив журналістам, що будуть подані позови стосовно конкретних виборчих дільниць, де мали місце підтасування. Однак Володимир Мілов визнав: мітинг на Новому Арбаті був недостатньо масовим, щоб дати імпульс змін. Геннадій Гудков прогнозує: "Владі доведеться заповнювати великі витрати на вибори, і незабаром виникнуть економічні проблеми. Ми знайдемо нові гасла і цілі".

Редакційний коментар The Financial Times на ту ж тему названий "Демократії потрібні не тільки натовпу". Російська продемократична кампанія в деякому сенсі втратила свою рушійну силу після очікуваної перемоги Путіна на нещодавніх виборах. Тепер "необхідно відчуття спільної мети для розрізнених течій, що становлять опозиційний рух, і багато важкої роботи зі створення політичних структур, які додадуть йому більше переконливості", йдеться в статті.

"Малоймовірно, що нинішній опозиційний рух скине Путіна в короткостроковій перспективі, але дорога для змін відкрита", - вважає FT.

Не здатний оскаржити обрання Путіна на пост президента, "російський опозиційний рух шукає більш прагматичних шляхів і послань", зазначає Річард Будро, оглядач The Wall Street Journal.

Близько 20 тис протестувальників у суботу провели сьому і завершальну демонстрацію цієї зими - але це лише частина недавніх натовпів, охоплених ейфорією в передчутті повалення довготривалого лідера. Скандування "Росія без Путіна!" звучало і тепер, але настрій був більш тверезомислячим і демонстранти розійшлися, не домовившись про наступний мітинг, повідомляє журналіст.

"Якщо на створення цієї системи пішло 15 років або близько того, нам потрібно кілька років - три, чотири роки - на те, щоб демонтувати її, - попередив мітингарів лідер ліберальної опозиції Григорій Явлінський. - Шлях буде довгим і важким".

Після цілого тижня самокопання та аналітичних некрологів "революції" фінальний антипутінський мітинг здавався завершальним акордом довгої і палкої імпровізації, пише оглядач Foreign Policy Юлія Йоффе у статті "Останній вальс". Головною темою мітингу на Новому Арбаті була вдячність спостерігачам на виборах.

"Більш як 80 тис людей у Москві і понад 130 тис по всій країні добровільно зайнялися марудною роботою - дихали в потилицю членам дільничних виборчих комісій - "гвинтиків" величезної машини, яка не припиняла фальсифікувати результати голосування навіть після заяви прес-секретаря Путіна, що перш за все і більше за всіх зацікавлений в чистих виборах саме Путін", - йдеться в статті. За кілька тижнів до виборів Йоффе була в Іркутську. "Місцеві партійні лідери сказали мені, що з Москви надійшла приголомшлива вказівка: Путін повинен перемогти в першому турі, але без порушень", - стверджує вона.

"Цієї зими нудна, але потрібна політична робота стала не тільки модою, а й необхідністю", - вважає автор. На суботньому мітингу виступали також "молоді хіпстери", як характеризує їх авторка, що перемогли на виборах до місцевих органів влади в Москві.

Чи стане Путін ускладнювати життя новому поколінню активістів? Чи просто їх ігноруватиме? На думку Йоффе, другий сценарій не кращий за перший: важко віддавати сили марудній громадській роботі, поєднуючи її з основною професією, якщо ніяких реальних результатів немає. І все ж некрологи протестного руху писати зарано, впевнена Йоффе. Питання лише в тому, як поведуть себе протестувальники тепер, - що коли вони знову впадуть у сплячку?

Через три місяці після раптового початку хвилі протестів, яка швидко отримала назву "сніжна революція", рух почав втрачати динаміку. "Сніг у Москві поки що лежить, але активний протест проти Путіна починає танути", - пишуть кореспонденти Spiegel. За підрахунками організаторів суботнього мітингу "За чесні вибори", учасників було лише 25 тис, поліція називає 8 тис. Автори матеріалу зазначають, що мороз в Москві був помірний, погода сонячна.

Мітинг на Новому Арбаті продемонстрував суперечності в рядах антикремлівської коаліції, йдеться далі. Наприклад, коли організатори попросили націоналістів прибрати розгорнутий перед сценою "імперський" прапор, націоналісти організовано пішли геть, і правий лідер Дмитро Дьомушкін заявив, що вони надалі не братимуть участі в подібних протестах. "Можливо, відхід лідера "Слов'янської сили" - скорочено "СС" - має свої плюси, але й багато представників московського середнього класу відвертаються від мітингів", - коментують автори.

"У Володимира Путіна є вибір, - пише Le Monde. - Він може піти на поступки або посилити тон, як він і робив протягом всієї кампанії, порівнюючи опозиціонерів то з мавпами, то зі зрадниками, що продаються Заходу. На даний момент він розраховує, що протестний рух видихається".

Тимчасом, на думку соціолога і директора "Левада-Центру" Льва Гудкова, обіцяні перед виборами щедроти вже не дадуть колишнього ефекту, адже їх швидко анулює інфляція, а підвищення тарифів лише посилить невдоволення, яке виникне до осені. За останніми соціологічними даними, росіяни з периферії, які голосували за Путіна, теж незадоволені нинішньою системою, де немає правосуддя, а держава нехтує громадянами.

Друга хвиля вимог прийде з регіонів: молоді люди, які намагалися боротися з фальсифікаціями як спостерігачі, тепер хочуть використовувати свій потенціал на регіональних виборах. У результаті в політиці з'являться нові обличчя, які зуміють зруйнувати архаїчну систему "лояльність в обмін на теплі місця", створену за останні 12 років. "Такий парадокс цих виборів: Володимира Путіна обрано, але його система влади агонізує", - резюмує Марі Жего.

Переклад InoPressa