Проникаючи крізь міжзоряний газ, зірка створила нагріті ударні хвилі, які світяться на всіх довжинах хвиль.

В ході дослідження вчені створили комп’ютерні моделі, які імітують ударну хвилю поблизу Зети Змієносця. Потім вони порівнювали моделі зі спостереженнями в інфрачервоному, видимому та рентгенівському променях. З трьох моделей дві передбачали, що найяскравіша область рентгенівського випромінювання повинна знаходитися на краю ударної хвилі, найближчої до зірки. Це співпало зі спостереженнями.

Проблема в тому, що всі три моделі також передбачали, що рентгенівське випромінювання повинно бути слабшим, ніж спостерігається, тому жодна з моделей не є повністю точною. Але ці моделі важко зробити добре, і ця робота — хороший перший початок, відзначають вчені.

У Зети Змієносця було цікаве життя. У минулому вона була типовою великою зіркою, приблизно в двадцять разів масивніше, ніж Сонце. Вона оберталася навколо великої зірки-компаньйона, поки “напарниця” не стала надновою близько мільйона років тому. Вибух відкинув Зету Змієносця і тепер вона мчить міжзоряним простором.

Наднова також викинула і зовнішні шари зірки-компаньйона, так що замість порожнього космосу Зета Змієносця мчить крізь залишковий газ. Це складно, але завдяки цьому у астрономів є велика тема для досліджень і красиві фотографії, як на обкладинці.

Проникаючи крізь міжзоряний газ, зірка створила нагріті ударні хвилі, які світяться на всіх довжинах хвиль — від інфрачервоного до рентгенівського випромінювання. Фізика цих ударних хвиль дуже складна і керується набором математичних рівнянь магнітогідродинаміки.

Моделювання цих рівнянь не є легким завданням, особливо коли зірка має турбулентний рух. Вчені вже мають чудовий огляд ударної хвилі, тому фізики можуть легко порівняти спостереження з комп’ютерним моделюванням.