Сьогодні в Сеулі завершиться саміт з питань ядерної безпеки. Однією з головних новин заходу став вивіз з території України останньої партії збагаченого урану. Незважаючи на це, президент США Барак Обама відмовився від повноцінної зустрічі зі своїм українським колегою Віктором Януковичем. У Сеулі в пана Януковича запланована зустріч з керівництвом ЄС, в ході якої сторони обговорять проблеми у сфері демократії в Україні.

Проведення самітів з питань ядерної безпеки ініціювали Сполучені Штати Америки. Сеульська зустріч 26-27 березня стала другою в цій серії, перша ж відбулася у Вашингтоні в квітні 2010 року. Два роки тому президент Віктор Янукович був однією з центральних фігур саміту - тоді Україна погодилася вивезти зі своєї території збагачений уран, який залишився від часів СРСР. Враховуючи особливу роль Києва на тому заході, пан Янукович провів низку зустрічей на вищому рівні, зокрема переговори з президентом США Бараком Обамою, нагадує читачам газети "КоммерсантЪ-Украина" у своїй статті "Віктор Янукович пройшов по зустрічному напрямку" Сергій Сидоренко.

На саміті 2012 року Україна знову опинилася в центрі уваги. Наприкінці минулого тижня Київ завершив вивезення урану, що стало першим успіхом американської ініціативи. "Я вірю, що виконання Україною домовленостей, досягнутих на Вашингтонському саміті, знаменує прогрес, який ми побачимо в наступні дні", - заявив журналістам пан Обама, прибувши до Сеула.

Замість вивезеного Україна отримала еквівалентну кількість низькозбагаченого урану і відповідне обладнання, пише Ксенія Лазоренко у статті "Янукович відзвітує щодо урану" в газеті "Экономические известия". За фінансування США почалися роботи з будівництва на базі Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" новітнього джерела нейтронів із застосуванням сучасних технологій. Передбачається, що ці кроки, а також співпраця зі США сприятимуть зміцненню потенціалу українських науково-дослідних установ у галузі прикладної ядерної фізики і дозволять створити базу для отримання широкого спектру медичних ізотопів для діагностики та лікування різних видів онкологічних захворювань.

Член комітету Ради у закордонних справах Тарас Чорновіл зазначає, що на ухвалення рішення про відмову від високозбагаченого урану вплинув тиск з боку Білого дому. "Встояти перед тиском Києву було вкрай складно, адже це питання зачіпає інтереси і США, і Росії. Вашингтон побоюється наявності у країн, що не входять в офіційний ядерний клуб, запасів урану, які можна використовувати для створення ядерної зброї. А до України ставляться, як до сірої зони, що становить небезпеку в плані можливого витоку ядерних матеріалів, технологій", - сказав парламентар у бесіді з газетою "Экономические известия".

"Виконавши взяті на себе обов'язки, Україна заробила в Європі і США репутацію надійного партнера. Цей факт додає Януковичу і Україні політичної ваги на цьому саміті. І дуже важливо зберегти таку позицію", - вважає директор Центру політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко, пише Олена Галаджій в статті "Обама в Сеулі хвалив Україну" для газети "Комсомольская правда в Украине".

Під час обговорення ядерної міжнародної безпеки не виключено, що Віктор Янукович може підняти і питання будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. За останніми підрахунками, на зведення захисного ковпака знадобиться 935 млн євро. Хоча ще рік тому влада називала значно меншу суму - близько 740 мільйонів євро. Велику частину грошей вже зібрано. Так, в квітні минулого року в рамках ядерного саміту, який проходив у Києві, делегати донорської конференції пообіцяли надати для будівництва саркофага близько 550 мільйонів євро.

"При необхідності можна поставити питання про додаткове фінансування", - вважає Фесенко.

Зі свого боку, голова правління альянсу "Нова енергія України" Валерій Боровик вважає, що позбутися залишків високозбагаченого урану було правильним рішенням. "Це досить невеликий обсяг урану. Він не мав істотного значення для якихось стратегічних цілей України в підвищенні своєї ядерної безпеки і не створював якихось стримувальних факторів у ядерних відносинах з іншими країнами. Проте як товар подвійного призначення він створював проблеми для тих служб, які його охороняли, тому що є і країни, і угруповання, які полюють за таким видом товару", - сказав експерт газеті "Экономические известия".

За словами пана Боровика, українське керівництво змогло "красиво оформити це рішення і зробити відповідний піар для країни". "У зв'язку з цим питанням навіть відбулася зустріч Януковича з Обамою у Вашингтоні", - нагадав він. При цьому експерт вважає, що саме рішення про вихід України з ядерного клубу свого часу було ухвалено поспішно. "Тоді потрібно було приймати інші рішення і виторговувати з цього по максимуму, чого наше керівництво не домоглося. Україна вийшла з ядерного клубу без істотних для нас плюсів", - заявив він.

Позбувшись запасів високозбагаченого урану, Україна має намір запропонувати міжнародному співтовариству свою допомогу в усуненні глобальних ядерних загроз. Так, посол України в Республіці Корея Василь Мармазов повідомив, що Україна готова запропонувати своїх фахівців до складу спостерігачів від МАГАТЕ для допуску на ядерні об'єкти Північної Кореї. "Ми готові запропонувати наших фахівців для всіх міжнародних ініціатив, які сприяють побудові більш безпечного світу", - сказав він. За його словами, українські експерти в сфері ядерної безпеки мають досить високий міжнародний авторитет. Крім того, Україна готова поділитися своїм досвідом у питанні ядерної безпеки, враховуючи роботу з подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Кость Бондаренко, директор фонду "Українська політика", каже, що "Україна перша в світі країна, яка в найкоротші терміни виконала взяті на себе зобов'язання з ядерної безпеки. Фактично Україна простягнула Бараку Обамі руку допомоги перед президентськими виборами. США це оцінили", пише Христина Зеленюк в статті "Уран по-корейськи" в газеті "Известия в Украине".

"Що стосується Барака Обами, він висловлював свою подяку Україні за вивезення всього збагаченого урану і вчора це ще раз підтвердив. Не виключаю можливості повторної участі нашої країни в миротворчих операціях. Незабаром має відбутися виведення військ з Афганістану. У зв'язку з цим можуть надійти найрізноманітніші прохання з боку США, в тому числі до України. Ми можемо надати повітряні коридори для прольоту літаків. Росія, у свою чергу, вже погодилася тимчасово зберігати у себе військову техніку, яку будуть вивозити з Афганістану. Не виключено, що Україну попросять так само", вважає Михайло Погребинський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології.

Головною подією візиту Віктора Януковича до Сеула стануть переговори з керівництвом Євросоюзу, пише газета "КоммерсантЪ-Украина".

"Принципово підтверджені зустрічі з президентом Євросоюзу Германом ван Ромпеєм і головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу", - заявив учора посол України в Республіці Корея Василь Мармазов.

Як стало відомо газеті "КоммерсантЪ-Украина", в ході підготовки до зустрічі Брюссель вимагав, щоб Україну не анонсувала переговорів з європейськими чиновниками - планувалося провести їх непублічно. Ці плани порушив депутат Європарламенту Марек Сівець (група соціал-демократів, Польща), який розкрив домовленості. "Минулого тижня Баррозу сказав мені, що з нагоди саміту з ядерної безпеки в Сеулі він зустрінеться з президентом Януковичем", - повідомив депутат 20 березня в своєму блозі.

Незважаючи на невдоволення Брюсселя, зустріч з керівництвом ЄС не стали скасовувати, хоча до останнього моменту питання про її проведення залишався в підвішеному стані - пан Мармазов учора визнав, що час переговорів досі не погоджено. Головною темою зустрічі стане неприємне для України питання проблем з демократією. "Баррозу скаже йому (Віктору Януковичу), що до жовтневих (парламентських) виборів в Україні немає можливості підписати або ратифікувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Юлія Тимошенко все ще в тюрмі, і ЄС обмежив до мінімуму контакт зі своїм східним сусідом", - стверджує пан Сівець.

Віктор Янукович на переговорах з представниками Брюсселя може порушити питання проведення 15-го засідання Ради зі співробітництва України та ЄС. Цей орган повинен проводити щорічні зустрічі на високому рівні, щоб підбивати підсумки роботи за минулий період, але після початку масштабної кризи у відносинах України і Брюсселя його діяльність фактично припинилася. Влітку 2011 року представники ЄС в ході неформальних консультацій запропонували перенести зустріч на осінь, потім - на 2012 рік. "Зараз відстрочка стає і геть непристойною - вже час було б готувати нову зустріч", - вважає один із співрозмовників газети "КоммерсантЪ-Украина" в Києві.

Тимчасом один з європейських дипломатів заявив, що Брюссель має намір повідомити українську сторону про те, що засідання Ради обов'язково відбудеться в першому півріччі 2012 року.

З цього приводу Олексій Гарань, керівник Центру досліджень національної безпеки при НаУКМА, вважає, що "президенти не оминуть питання демократії і дотримання прав людини в Україні. Про це не раз говорила держсекретар США Хілларі Клінтон. А ось президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу та Віктор Янукович обговорять питання парафування Угоди про асоціацію. Але це тільки технічний крок. Навряд чи можна говорити про підписання документів, коли Юлія Тимошенко та Юрій Луценко сидять у в'язниці".

Михайло Погребинський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології: "На саміті Віктор Янукович та Жозе Мануел Баррозу будуть говорити про сам факт парафування Угоди про асоціацію та її термінах. Українська сторона повідомляла, що це відбудеться 30 березня. Більше ніж впевнений, що так і буде. Деякі кажуть: це лише технічна сторона процесу. Я з цим не згоден. Якщо сторони погодили текст Угоди і готові його парафувати, значить, всі загрози санкціями з боку Євросоюзу - просто розмови.

Кость Бондаренко, директор фонду "Українська політика": "Саміт з ядерної безпеки в Сеулі - дуже важливий для України захід. Деякі експерти і політики кажуть, що ми опинилися в міжнародній ізоляції. Я з цим не згоден. Якщо і є труднощі в інтеграційних процесах з Європою, можу сказати, що вони тимчасові. Україна - не Бєларусь, а Віктор Янукович - не Олександр Лукашенко. Для Жозе Мануела Баррозу зараз дуже важливо завершити процес парафування Угоди про асоціацію. Думаю, разом з Віктором Януковичем вони обговорять долю зони вільної торгівлі. У першу чергу це вигідно більше ЄС, ніж Україні. Зараз у Європі розгортається глибока економічна криза, і Баррозу найбільше зацікавлений у додаткових ринках збуту, а український ринок це дозволяє".