"Те, що не підлягає страхуванню, вимагає іншого роду відповідальності. Через 25 років після Чорнобиля постає питання про переоцінку атомної енергії. Ми на порозі чергового конфлікту", - вважає експерт з ризиків Ульріх Бек, інтерв'ю з яким публікує газета Frankfurter Allgemeine.

Відмінність Чорнобиля від Фукусіми, як він вважає, полягає насамперед у тому, що катастрофа на японській АЕС стала глобальною медіа-подією, що відбувається в кожній окремо взятій квартирі - це майже детектив у прямому ефірі. Це зворушує серця в усьому світі, каже експерт.

Порівнюючи ризики атомних і гідроелектростанцій, він підкреслює, що у разі аварій на АЕС ми маємо справу з подіями, що мають чіткий початок і відкритий кінець. Так, у випадку Чорнобиля непідконтрольність розповзання радіації проявилася на прикладі радіоактивної хмари, яка рушила на захід. За таких обставин механізм страхового захисту перестає діяти, зазначає експерт. Зрештою ціна помилки оплачується з кишені платника податків - як і у випадку банківської кризи.

Що стосується АЕС, то найгірший сценарій звичайно виключається "емпіричним поясненням", каже він. "У результаті ми опиняємося до нього не готові. Це видно по удаваним хаотичними рятувальним заходам у Японії".

"При цьому варто зазначити, що реальні наслідки аварії поки що не розглядаються. Крім загиблих - відомих і поки що невідомих - слід долучити до того же рахунку евакуйованих, яких переселили не просто так. Тут також можна навести приклад Чорнобиля, де ще не всі потерпілі навіть народилися. Крім того, постає питання: як взагалі можна статистично виміряти наслідки катастрофи, яка не має кордонів?" - міркує експерт. "У світлі очевидної втрати кордонів катастрофи прихильники ядерної енергії повинні реформувати свої аргументи на її захист", - вважає він.

"Зараз ми переживаємо цікаву космополітичну діалектику", - говорить він далі. Завдяки Фукусімі, а також зміни клімату очевидне разюче світове усвідомлення небезпеки. Цей новоявлений космополітизм виражається у формі максими: "Співпрацюй або зазнавай невдачі".

Відповідаючи на запитання, як повинна виглядати етика XXI століття - епохи технологічних революцій, експерт підкреслює, що в більшості сучасних випадків часом неможливо дотриматися всіх етичних норм. Необхідно розглядати альтернативи, зважувати усі "за" і "проти". Потрібно ухвалювати політичні рішення. І саме така форма демократизації технічного прогресу зараз назріла. І те, що представники технічних наук деколи захоплюють "моральну і когнітивну монополію" в питанні "як ми хочемо жити?", по суті є недемократичним. Суспільство теж повинно мати право голосу.

"Залишається трохи почекати. Згідно з останніми опитуваннями, у Франції більшість жителів налаштована проти атомної енергії. Скептичний настрій буде рости і в Америці. Що "зеленішим" стає світ, то більш конфліктною буде боротьба за альтернативи. Майбутнє екологічного конфлікту почнеться слідом за його перемогою. І зараз ми переживаємо його перші прояви", - підсумовує експерт.