Під керівництвом Італії країни Великої сімки шукають джерела фінансування України, зокрема й коштом активів росії. ЄС також запланував фінансову підтримку Києва на найближчі роки.

У одному з останніх відеозвернень президент України Володимир Зеленський закликав західних союзників і надалі допомагати Україні боронитися від російської агресії. Однак оборонна війна потребує грошей і ресурсів, і неабияких, тож Україна отримує значну фінансову підтримку від європейських країн та США, а також пряму військову допомогу у вигляді постачання Заходом систем озброєнь та боєприпасів.

Нещодавно міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив в інтерв'ю діловому виданню Forbes , що впродовж 2023 року Україна отримала загалом фінпідтримку на суму 38 мільярдів євро, що надійшла від західних партнерів напряму в держбюджет України. Завдяки таким донорським вливанням українська держава зуміла попри війну безперебійно виплачувати зарплати бюджетникам, а також покривати інші соціальні виплати й утримувати інфраструктуру в належному стані.

Водночас згідно з оцінками очільника українського мінфіну на 2024 рік, цьогорічна потреба України в фінансуванні з закордону сягатиме близько 33 мільярдів євро. За словами Марченка, його особливо непокоїть питання з фінпідтримкою на 2025 рік, адже щодо цього досі немає довгострокових фінансових зобов'язань з боку партнерів.

У G7 вже надіслали сильні проукраїнські сигнали

Нині країни Великої сімки (G7), де 2024 року головує Італія, спільно з Європейським Союзом опрацьовують варіанти довгострокових фінансових зобов'язань задля донорської підтримки держбюджету України.

Зокрема, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні вже заявила, що воліє зробити Україну однією з ключових тем цьогорічного головування Італії в клубі найбагатших демократій світу.

Сама Мелоні, яка на батьківщині зажила репутації політикині правопопулістського табору, поводить себе нині на міжнародній арені як прихильниця поміркованої лінії й беззастережно виступає за підтримку України. І це саме по собі досить дивно, адже інші праворадикальні та правопопулістські політики в Європі схильні до проросійської риторики, попри розпочату росією в лютому 2022 року повномасштабну війну проти України.

Яскравим представником такого табору є прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який регулярно завдає клопоту Брюсселю, всіляко намагаючись перешкодити європейській підтримці України. Приміром, саме він у середині грудня наклав вето на затвердження довгострокового фінансового пакета ЄС для України на загальну суму 50 мільярдів євро до 2027 року, що розглядався на останньому саміті ЄС.

Активи рф заморожені, але не конфісковані

Італія хоче пролобіювати в G7, куди, крім неї, входять також США, Канада, Японія, Франція, Великобританія та Німеччина, виділення для України фіндопомоги та надання озброєння й військового оснащення. Однак члени G7 досі не дійшли згоди, чи можна було б використати для цього заморожені російські активи у Європі, а якщо так, то яким чином.

Бельгія погодилася передати українському мінфіну принаймні нарахування з податку на прибуток з цих російських капіталів. Однак на останньому саміті ЄС численні держави, зокрема Німеччина, Франція та Італія, висловлювали юридичні та фінансові застереження щодо такого кроку. Зокрема, з вуст представників деяких делегацій лунали побоювання, що може бути поставлена під загрозу стабільність спільної євровалюти, якщо фінансові ринки класифікуватимуть ЄС як небезпечну гавань для інвестицій. А керівництво Італії побоюється наслідків можливих російських санкцій проти італійської промисловості.

Тож у ЄС спершу відкинули план використання російських активів для підтримки України. Однак тепер під тиском США Велика сімка, очевидно, знову повернеться до цього питання ще до проведення спеціального саміту G7, що має відбутися орієнтовно 24 лютого 2024 року на тлі завершення другого року від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Нині США, Канада та Великобританія наполягають на втіленні підходу з використання закордонних активів росії.

Кошти від ЄС будуть і без згоди Угорщини

Попри затяту непоступливість Угорщини, ЄС працює над механізмом реалізації фінансування на суму близько 50 мільярдів євро для бюджетної підтримки України. Єврокомісія планує розподілити цю фіндопомогу Україні на наступні три роки.

Якщо дружню до росії Угорщину не вдасться схилити до поступок на спеціальному саміті ЄС щодо фінансування України, що має відбутися у Брюсселі 1 лютого, це не означатиме, що кошти від ЄС для України не надійдуть.

У цьому недвозначно запевняв, зокрема, голова Європейської Ради Шарль Мішель, відповідаючи на запитання журналістів під час пресконференції після саміту ЄС у середині грудня. "Гроші надійдуть у будь-якому разі, просто це буде складніше", - наголосили і дипломати ЄС, які наразі працюють над планом Б.

Чи будуть кредити для Києва з додаткових фондів ЄС?

Єврокомісія запропонувала спрямувати довгострокову "макроекономічну фінансову допомогу" Україні через регулярний бюджет ЄС. Ця модель вже використовувалася в минулому 2023 році, коли Києву було виділено 18 мільярдів євро окремими платежами. Тепер ця процедура має стати обов'язковою на кілька років. Однак Угорщина блокує її, щоб нав'язати ЄС свої власні вимоги.

Якщо це залишиться в силі, країни-члени ЄС, які того бажають, створять новий фонд для України поза рамками спільного бюджету ЄС. Щоб забезпечити фінансування, Єврокомісія брала б кредити для цього фонду, гарантії для яких надавали б країни-члени ЄС, за винятком Угорщини.

Потім Єврокомісія передала б ці гроші Києву. Як і досі, більшість з них були б безоплатними позиками для України, а не грантами. Теоретично Україна має повернути ці кредити аж через 35 років. Однак оплату відсотків за цими кредитами наразі перебирають на себе країни-члени ЄС.

Якщо ЄС розпочне 2024 року обіцяні раніше конкретні переговори про вступ з Україною, то з бюджету ЄС можуть надійти й фінансові ресурси у вигляді так званої "допомоги перед вступом". Утім, сама сума цієї допомоги буде досить незначною і знову ж таки залежатиме від згоди Угорщини.

Німеччина на другому місці за обсягом допомоги Україні

Так званий "Європейський фонд миру", до якого країни-члени ЄС сплачують свої внески поза межами власне бюджету ЄС, працює за схожим принципом. Цей фонд створено для фінансування військової допомоги ЄС для України або для компенсації країнам-членам за постачання зброї в Україну.

У 2023 році через цей канал Україна отримала військової допомоги на суму близько 5,6 мільярда євро. Загалом від початку війни з фондів ЄС і передовсім з бюджетів окремих країн-членів на військову допомогу Україні було виділено 27 мільярдів євро.

Згідно з аналізом Кільського Інституту світової економіки, серед країн Європи за цим показником лідирує Німеччина з загальною сумою в 17 мільярдів євро. Загалом ФРН посідає за цим показником друге місце після США.

Поки що жодних зобов'язань з боку США

Утім, найбільшим окремим донором України є США, які з початку війни надали лише військової допомоги на суму близько 44 мільярдів євро в перерахунку. Президент США Джо Байден запросив на 2024 рік ще десятки мільярдів доларів військової та бюджетної допомоги для зруйнованої війною України.

Однак поки що республіканці відмовляються дати згоду на схвалення цього пакета в Конгресі США. Якщо республіканці залишаться непохитними й надалі у цей рік президентських виборів у США, на Україну можуть чекати неабиякі фінансові труднощі.

І видається досить сумнівним, що інші країни зможуть заповнити цю прогалину, оскільки йдеться не лише про гроші, а й про військову техніку та боєприпаси, які мають у своєму розпорядженні лише США. Країни ЄС досі з великими труднощами й затримками силкуються виконати свою ж власну обіцянку надати до лютого Збройним силам України один мільйон боєприпасів.

Утім, згідно з аналізом Кільського Інституту світової економіки, обсяги підтримки України з боку Заходу й без того скорочуються. Упродовж останніх місяців лише США, Німеччина, Данія, Швеція, Фінляндія та Норвегія пообіцяли справді нову допомогу Києву.