14:18 Символ Різдва в Україні - Дідух. Колядки | |||||||||
Як прикрашали свої оселі на різдвяні й новорічні свята наші пращури? Далеко не кожен може відповісти на це, здавалось би, просте запитання. Для предків, які жили серед густих пралісів, дерева споконвіку виконували оберегові функції, інколи їх навіть обожнювали. Роль сучасної ялинки виконував Дідух Слово «дідух» прийшло зі старослов’янської мови і в перекладі означає «дух предків» та символізує родоначальника сім’ї — діда. Дідух уособлює місце для духів, предків, дідів, захисників і покровителів дому. Це символ святого відродження всього живого, що є на світі. Без різдвяного Дідуха не міг розпочатися в українців Святвечір. Про цей невід’ємний атрибут думали ще задовго до величного свята. Дідуха робили з першого зажинкового або останнього обжинкового снопа й зберігали до новорічних свят. А вже в переддень Різдва його ставили в хаті як символ пам’яті про предків. Дідух перебував там до Водохреща. Господар, увійшовши у світлицю зі святковим снопом, промовляв: «Ух-ух! Я — Різдвяний Дідух, на свята в гості завітав. Дай Боже ці свята впровадити, других дочекати в здоров’ї, щасті до другого року, на многая літа». Господиня приймала цей різдвяний знак і ставила його на покуті. Його присутність привносила в родину святковий настрій і затишок. У народі казали: «Дідух до хати — біда з хати». Існує кілька версій, чому із першою Різдвяною зіркою люди заносили в хату Дідуха. За однією з них, коли Ісус народився в кошарі, було дуже холодно, і Йосип побачив у стіні шпарину, затулив її снопом — в кошарі стало тепліше. Старі люди кажуть, що відтоді існує звичай на Святу вечерю застеляти підлогу в хаті сіном і ставити під образами Дідуха. Після закінчення свят Дідуха ні в якому разі не викидали, адже це прадавній символ не тільки Різдва, а й зв’язку поколінь, що має тривати. За традицією, його спалювали на дорозі, промовляючи: «Спалюємо — на врожай, на добробут!» Коли ставити Дідуха? Тільки-но 6 січня сходила перша Різдвяна зірка, у хату вносили святковий сніп — Дідух. Він стояв аж до самого Водохреща — тобто до 19 січня. Різдвяної ночі сходить на землю Господь Бог. Заходить він у хати людей. Приходять із раю цієї ночі й душі тих, котрі відійшли від родини, і вселяються в Дідуха, який велично стоїть на найпочеснішому місці в хаті. А господарі вітають найдорожчих і найкращих гостей… Після святої вечері залишаються на столі і кутя з узваром, і ложки, і вода на вікні, бо душі родичів знову зберуться й сядуть за Святу вечерю разом із Богом-Творцем. Щедро обдаровують цієї ночі батько й мати своїх діток. Обдаровує батько матір і навпаки. А Бог бачить щедрість, доброту, злагоду, ласку, любов у родині й також дарує такій родині любов і багатство. Він обдаровує родину, як обдарував батько своїх діток та обдарували одне одного батько й мати. І цієї ночі сон не приходить до господарів, сплять лише діти, адже про них дбають і охороняють їхні дідусі… Нині давня українська традиція відроджується, і ми залюбки можемо власноруч створити оберіг для родини та оселі, прикрасити ним свою домівку й зробити свято Різдва ще затишнішим і родинним. Найвідомішою формою Дідуха є сніп або дерево. Дідух такої форми має чотири яруси, кожен з яких символізує одну пору року. На кожному ярусі — по три відгалуження, які символізують місяці. Кожне відгалуження складається із чотирьох зв’язок по сім колосків у кожному, які позначають тижні й дні. Традиційно для виготовлення Дідуха використовують колоски чотирьох злаків відповідно до пір року. колядки Ой, колядо-колядине! Ішла полем господиня, З торби жито брала, Ниви засівала: Вроди, Боже, жито На довгії літа, На щастя родині І всій Україні. * * * Ясна зірка засвітила, Це мати Марія — Пречиста Лелія — Бога зродила. Там Ангели все співають, І вбогі пастушки — Вкраїнські діточки — Христа вітають. Слава тобі, Христосе, на сіні! Просвіти рідний край — І кращу долю дай Всій Україні! *** Я — маленький хлопчик, Сів собі на стовпчик, В сопілочку граю, Діток забавляю. А ви, люди, чуйте, Коляду готуйте. Яблучка, горішки - Це мої потішки. * * * Колядин-дин, Я, бабусю, один. Винеси мені пиріжок Та положи у мішок. З руками, з ногами, Щоб бігав за нами. * * * Коляда, коляда, Дай, дядьку, пирога! Як не даси пирога, Візьму вола за рога, Та виведу на моріг, Та виломлю правий ріг. У ріг буду трубити, Волом буду робити, Хвостом буду поганять Та на гречку орать. Добривечір! * * * Що в дядька, дядька Три стоги стоять. Один стіг пшениці — На паляниці, Другий стіг гречки На варенички, А третій овса, Та й колядка вся. * * * Коляда, коляда На поличку погляда. Там ковбаси лежать, Вони в шанічку біжать. Дай, бабо, ковбасу – Літом коней попасу. Не даси ковбаси – Хоть сама паси. * * * Бігла Маруся по льоду. Загубила коляду. Ти, Олено, не гуляй Та коляду пошукай. Будьте здорові, з Різдвом! * * * Ой на річці на Йордані, Там Пречиста ризи прала, Свого сина сповивала, На ялині колихала. Прилетіли три янголи, Взяли Христа під небеса. Всі небеса розтворилися, Всім святим поклонилися. * * * Ой дай, Боже, святок діждати, Підем до діда колядувати. А в нашого діда є багато хліба: Два стіжки жита, а третій пшениці На паляниці, А четвертий гречки на гречанички, А п'ятий вівса та й колядка вся. Добривечір! *** Проспіваю я колядку На весь голос, на всю хату: — Коляд, коляд, коляди, Колядую я один. Коляд, коляд, колядочка, Прокидайтесь, маляточка. Прокидайтесь, годі спати, Будем всі колядувати. ***
Ой чи є, чи нема
Пан господар вдома? Щедрий вечір, добрий вечір, Пан господар вдома? Ой нема, ой нема, Та й поїхав до млина. Щедрий вечір, добрий вечір, Та й поїхав до млина. Та й муки спитлювать, Меду-пива купувать. Щедрий вечір, добрий вечір, Меду-пива купувать. Меду-пива купувать, Щедрівників частувать. Щедрий вечір, добрий вечір, Щедрівників частувать. *** На синім небі Зіронька стала, По всій Вкраїні Звістку подала. Що в Віфлеємі, В стайні низенькій, Дитя родилось — Ісус маленький. Ісус родився, Ручки складає, Всіх засмучених Радо вітає. Тож перестаньте Вже сумувати, Вкраїнські хлопці, Гожі дівчата. Дівчата й хлопці, Всі поклонімся, В добрій надії Богу молімся. Щоб ми діждали Кращої долі, Щоб розквітали, Як квітки в полі. Маленький Ісусик не спить, не дрімає, Своїми руками усіх обіймає — І нашу хатину, і нашу родину, І всю Україну. Христос ся рождає! ***
Коляд, коляд, колядниця.
Добра з медом паляниця. А без меду не така, Дайте, дядьку, п'ятака. Як не дасте п'ятака, Візьму бика за рога. Не давайте копійки, Бо порвуться кишеньки, Будьте, люди, гонорові! Дайте гроші паперові. *** Тешуть теслі з срібла сани, Стелиться сніжиста путь. На тих санях в синь незнану Дитя Боже повезуть. Тешуть теслі з срібла сани, Сняться веснянії сни. На тих санях Ясна Пані, Очі наче у сарни. Ходить сонце у крисані, Спить слов'янськеє Дитя, ї Їдуть сани, плаче Пані, Снігом стелиться життя. *** Я маленький пастушок, Загорнувся в кожушок, На скрипочці граю, Вас всіх вітаю. А ви, люди, чуйте, Коляду готуйте – Яблучка, горішки Дітям на потішки. *** Коляду для вас співаю, Дай вам боже урожаю, Щедрих нив, садів квітучих, Зірку в небі на Святвечір Для дорослих і малечі. Коляда моя лунає, Увесь світ з Різдвом вітає. * * * Коляд, коляд ,коляда У віконце загляда. У різдвяну світлу нічку Запали на радість свічку. Коляду поклич до хати, Щоб Ісуса привітати. Люди добрі, колядуйте, Сина Божого шануйте! * * * Добрий вечір тобі, пане господарю! Винеси ти нам ковбасок пару, Ой походи коло пічки, Пошукай нам перепічки. Винеси сала, не скупися, Щоб ячмінь твій уродився, Щоб нажали сто кіп жита, Щоб сім'я була вся сита! Щоб скотинка водилася, Щоб пшениця родилася, Щоб у хаті всього мали – Колядників пригощали. * * * Коляд, коляд, коляда, Хай обходить вас біда. І нехай на ваш поріг Прийде радість в Новий рік. Щоб в добробуті цвіли, Щоб щасливо ви жили, І щоб рік цей молодий Вам був кращий за старий. Друзів зичимо багато; Щоб у будні та на свято Ваші гнулися столи. Щоб здорові всі були!
За матеріалами Голос UA на РФ
Також читайте:
| |||||||||
Категорія: Новини релігії |
Переглядів: 1686 | Додав: adminA
| Теги: |
Всього коментарів: 0 | |