За даними Міжнародного астрономічного союзу, зареєстровано 288 природних супутників, що обертаються навколо восьми планет Сонячної системи. Але є ще 473 супутники малих тіл – астероїдів і карликових планет. Виходить, у Сонячній системі 761 місяць. Але вчені вважають, що це лише верхівка айсберга. Тільки за останні кілька років астрономи виявили десятки нових супутників, і, ймовірно, найближчими роками буде ще більше відкриттів. Про це розповідає Live Science.

Виявляється, відповідь залежить від визначення місяця. Супутник – це не просто об’єкт на орбіті більшого незоряного тіла. Наприклад, супутниками не вважаються квазімісяці та мінімісяці, а також окремі частинки кілець Сатурна та Урана. Квазімісяць – це небесне тіло, яке знаходиться поблизу планети, але гравітаційно прив’язане до її зірки. Мінімісяць – тимчасовий супутник.

У Меркурія і Венери немає справжніх супутників через їхню близькість до Сонця з його сильною гравітацією. У Венери є квазімісяць, Зоозве, але він не береться до уваги, тому що насправді обертається навколо Сонця, а не навколо Венери. У Землі всього один великий супутник, а також щонайменше сім квазімісяців. Періодично у нашої планети з’являються мінімісяці – приблизно на рік, тож їх теж не рахують. У Марса два супутники – Фобос і Деймос. Вони обертаються дуже близько до Червоної планети й, за прогнозами, коли-небудь вріжуться в її поверхню.

У Юпітера цілих 95 місяців, включно з чотирма найбільшими – Каллісто, Європою, Іо і Ганімедом, найбільшим супутником Сонячної системи. У Сатурна їх ще більше – щонайменше 146, зокрема Титан, Мімас і Енцелад. Крижані гіганти Уран і Нептун мають 28 і 16 супутників відповідно.

Але лише за останні кілька років ці цифри суттєво змінилися. Від початку 2023 року астрономи знайшли щонайменше 62 нові місяці неправильної форми навколо Сатурна та 12 – біля Юпітера, а також два супутники Нептуна та один – Урана. Це пояснюється новими технічними можливостями: потужніші телескопи можуть виявляти супутники меншого розміру і неправильної форми – таких багато навколо планет-гігантів. Астроном Едвард Ештон з Академії Сініка (Тайвань) виявив ще кілька додаткових місяців, але їхнє існування мають підтвердити подальші спостереження.

Кількість супутників зросте, якщо буде знайдена дев’ята планета, яка може ховатися в далеких куточках Сонячної системи. Вона може бути оточена кількома місяцями. Підрахувати супутники малих тіл ще складніше, тому що вчені виявляють дедалі більше астероїдів. За оцінками Міжнародного астрономічного союзу, у зовнішній Сонячній системі можуть перебувати понад 100 нових карликових планет зі своїми місяцями.

За словами Едварда Ештона, загальна кількість місяців у Сонячній системі може доходити до 10 000. Таким чином, вченим належить відкрити понад 92% таких об’єктів.